Поділитись
По факту, залізничні перевезення основних позицій українського експорту – це продукція АПК та гірничо-металургійного комплексу – здійснюються на рівні 50-53% потенціальних. Причин цьому чимало – потреба розширення і реконструкції існуючих пунктів пропуску, створення нових, діджиталізація процесів, а також робота із іноземними партнерами (Польщею, Молдовою, Румунією і т.д.).
На цьому наголосили учасники засідання Антикризового штабу допомоги бізнесу і промисловості, що діє при УСПП. До заходу долучилися представники Мінінфраструктури, Мінстратегпрому, Укрзалізниці, «Нібулону», ТПП України тощо.
Чимало стурбованості у виробників та експортерів викликало різке підвищення тарифу на перевезення Укрзалізницею – аж на 70%. Бізнес вимагає компенсаторних заходів, адже витрати на логістику ростуть катастрофічними темпами. До прикладу, в гірничо-металургійному комплексі вони виросли від 40% до 3,5 раз у порівнянні із довоєнними. Про це повідомив директор ГМК-Центр Станіслав Зінченко.
Гірничо-збагачувальні комбінати накопичили продукції в двомісячному обсязі, її вкрай важко вчасно відвантажити замовникам закордоном. Загалом падіння виробництва в цій сфері сягло 53%. Якщо на державному рівні, із залученням всіх ресурсів – залізниці, придунайських портів, автоперевезень – це питання не буде вирішене, то вітчизняне ГМК втратить європейський ринок, його там замінять Бразилія, ПАР та ін., які нарощують виробництво сталі.
«У будь-якому випадку, будуть зараз розблоковані порти чи ні, але розширення пунктів залізничного, автомобільного пропуску, річкових портів – будуть актуальними кроками і вдалою інвестицією. Це диверсифікація логістики», - відзначив експерт.
«Ми звертаємося до Мінінфраструктури, УЗ, уряду в цілому – разом із промисловцями подумати над шляхами зниження собівартості вантажоперевезень. Першочергово це стосується пришвидшення перетину кордонів – створення електронної черги, вдосконалення аукціонів на використання вагонів тощо», - підкреслив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
Як не парадоксально, але Україна готова нарощувати обсяги залізничних перевезень, але проблема… в неготовності західної інфраструктури обслуговувати такі об’єми.
«Порти Балтії, навіть поки Румунії – невеликі і їм важко вчасно обслуговувати український експорт в достатніх обсягах. Те ж саме стосується і залізниці, яка в ЄС заточена переважно під пасажирські перевезення. Наразі більш-менш в цьому плані вирішують такі бар’єри поляки, тому потрібно активізувати дипломатичну і фахову роботу із іншими західними сусідами», - наголосили учасники Антикризового штабу.
Наразі Укрзалізниця має свої представництва в низці європейських, сусідніх з Україною, держав. Намагається вирішувати проблеми на місцях. В Молдові, до прикладу, допомагає з ремонтом колій в прикордонній зоні, щоб збільшити український транзит. Полякам українські спеціалісти допомогли із діджиталізацією процесів на пунктах перетину.
Разом із європейцями і США розглядається ініціатива побудови в прикордонні великих перевантажувальних терміналів. Україна б доставляла б туди продукцію, а європейці у своєму темпі б продовжували її логістику в порти чи залізничним/автотранспортом.
Є і дуже інноваційні пропозиції – наприклад, використовувати один із трубопроводів для транспортування олійних.
Заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов зауважив, що відкриття 2 пунктів пропуску на Закарпатті в напрямку Угорщини та Румунії дозволять подвоїти показники експорту. За його словами, європартнери це розуміють, наразі Румунія Зарезервувала під ці цілі 12 га землі тощо.
Експерти зачепили і придунайську портову інфраструктуру. За оцінкою Анатолія Кінаха, вона показує чудові показники з огляду на існуючі можливості. Але все ж і цей напрям слід розвивати, зокрема, перейнятися поглибленням русла річки. За пропозицією ГМК-Центр, всі портові збори мають направлятися саме на модернізацію інфраструктури.
Представник Укрзалізниці Тимофій Мураховський повідомив, що наприкінці липня буде презентована електронна черга на пунктах пропуску, відтак, бізнесу стане легше приймати рішення, відстежуючи, де є проблемні ділянки і швидкість просування там черг.
Серед інших пропозицій експертів Антикризового штабу: ініціювання проведення фітосанітарного контролю не на кордоні, а за 20 км після його перетину (так не буде корки із рухомого складу на пунктах перетину); спільний митний огляд; розбудова євроколії з українського боку кордону, щоб перевантаження здійснювалося в нас (це буде швидше) тощо.
Всі пропозиції будуть доопрацьовані в найближчі дні. Узгоджене рішення Антикризового штабу передадуть в уряд, Укрзалізницю, наукові інституції, профільні ділові асоціації. Робота буде продовжена, у тому числі, і в рамках робочих засідань Мінінфраструктури, Мінагрополітики тощо.