Поділитись
Україна ризикує остаточно закріпитися в сировинній моделі економіки, залежної від імпорту та міжнародної фінансової допомоги, якщо держава не прискорить формування сучасної промислової політики. Про це йдеться у рішенні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, яке за підсумками спільної роботи бізнесу, наукової спільноти та експертів направлено Президенту України, Кабінету Міністрів і Верховній Раді. Документ містить комплекс пропозицій щодо зміцнення внутрішнього виробництва, розвитку промисловості та підвищення економічної самодостатності держави.
Під час засідання Антикризового штабу було констатовано, що структурні проблеми української економіки поглиблюються. За січень–червень 2026 року Україна імпортувала товарів на 49,3 млрд дол. США, тоді як експорт становив лише 21 млрд дол. США. Майже 80% українського експорту й надалі формують сировина та матеріали, а частка високотехнологічної продукції залишається нижчою за 3%. Водночас за п'ять місяців 2026 року промислове виробництво практично не зросло (мінус 0,2%), а промислова інфляція прискорилася до 45,2% у річному вимірі. Такі тенденції, наголошують учасники засідання, свідчать про посилення деіндустріалізації економіки та її залежності від зовнішніх чинників.
У документі зазначається, що сьогодні стійкість української економіки значною мірою забезпечується завдяки підтримці міжнародних партнерів, а не внутрішньому виробництву. Відсутність системних змін, низький рівень переробки, недостатній розвиток високотехнологічних виробництв, дефіцит доступного кредитування та належного науково-аналітичного супроводу державної економічної політики консервують модель економіки, що не відповідає викликам воєнного часу та післявоєнного відновлення.
Учасники засідання також звернули увагу, що в умовах війни державна економічна політика потребує довгострокового стратегічного планування. Водночас Уряд в черговий раз працює без затвердженої Програми діяльності, а реалізація стратегічних документів часто не підкріплюється комплексними програмними механізмами, прогнозуванням і належним науково-аналітичним супроводом. На переконання учасників Антикризового штабу, це ускладнює формування цілісної політики промислового розвитку та економічної самодостатності держави.
Окрему увагу Антикризовий штаб звернув на необхідність підготовки української промисловості до нових викликів, пов'язаних із впровадженням європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), квотними обмеженнями для українського експорту, а також потребою диверсифікації виробництва й нарощування випуску продукції з високою доданою вартістю. Саме ці напрями мають стати основою Стратегії промислового розвитку України.
Серед ключових пропозицій Антикризового штабу — розвиток виробництва продукції з високою доданою вартістю, проведення Урядом аудиту спроможностей української промисловості забезпечити потреби повоєнного відновлення, а також підготовка додаткових пропозицій до інституцій Європейського Союзу щодо впровадження механізму CBAM, політики квот та мінімізації їх негативного впливу на українських виробників.
Окремий блок рішень присвячений фінансовій політиці. Антикризовий штаб пропонує Кабінету Міністрів спільно з Національним банком України розробити комплекс заходів для покращення доступу підприємств до кредитних ресурсів. У документі наголошується, що рівень кредитування економіки України становить лише 14–15% ВВП, що є одним із найнижчих показників серед країн Європи. У зв'язку з цим пропонується застосувати інструменти, які центральні банки використовують у кризових умовах, — цільове рефінансування, механізми спрямованого кредитування, портфельні гарантії та інші рішення, які дозволять забезпечити виробничі підприємства доступним фінансовим ресурсом.
Ще один блок пропозицій стосується санкційної політики. Антикризовий штаб закликає Уряд провести оцінку ефективності управління санкційними активами та забезпечити їх максимально результативне використання для підтримки економіки, розвитку промисловості та фінансування відновлення країни.
Вагоме місце в рішенні відведено і кадровій політиці. За експертними оцінками, лише у цивільних галузях економіки упродовж 2025–2026 років кількість зайнятих скоротилася приблизно на 670 тисяч осіб, а за оцінками Уряду середня тривалість життя чоловіків в Україні зменшилася з 65,2 року до війни до 57,3 року у 2024 році. У зв'язку з цим Антикризовий штаб пропонує посилити контроль за реалізацією Стратегії демографічного розвитку та оцінити виконання Стратегії зайнятості населення, зосередивши увагу на ширшому залученні до ринку праці внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, молоді та громадян віком 55+, а також розвитку програм професійної адаптації та реабілітації.
Як наголошують в УСПП, зміцнення економічної стійкості України сьогодні неможливе без переходу до сучасної промислової політики, що спиратиметься на розвиток власного виробництва, інновацій, науки, людського капіталу та технологічної модернізації.
Нагадаємо, Український союз промисловців і підприємців та Національна академія наук України системно співпрацюють над формуванням науково обґрунтованих рішень для зміцнення економічної стійкості та повоєнного розвитку держави. У червні 2026 року Президія НАН України та УСПП провели спільне засідання, за підсумками якого одним із пріоритетів визначили підготовку цілісної Стратегії промислового розвитку України. Для реалізації цих напрацювань створено спільну координаційну робочу групу за участю провідних науковців, представників бізнесу, галузевих асоціацій та органів влади.
Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, створений УСПП у 2022 році, став ключовим майданчиком цієї взаємодії. Саме на його засіданнях формуються консолідовані пропозиції бізнесу, науки та соціальних партнерів щодо розвитку промисловості, підтримки підприємництва, зміцнення економічної стійкості й ресурсної самодостатності України, які після експертного обговорення спрямовуються Президенту України, Кабінету Міністрів, Верховній Раді та іншим органам державної влади для врахування під час формування економічної політики.