Поділитись
Поглиблення стагнації економіки, кризові явища у сфері державного управління, відсутність принципових змін у грошово-кредитній політиці та необхідність формування сучасної державної промислової політики стали ключовими темами чергового засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, яке відбулося за участі представників парламенту, НАН України, аналітичних установ, промислових об’єднань, бізнес-омбудсменки України тощо.
Відкриваючи засідання, президент УСПП Анатолій Кінах наголосив, що попри видиму макрофінансову стабільність, економіка України демонструє ознаки поглиблення стагнації. За січень–травень 2026 року промислове виробництво скоротилося на 0,2%, будівництво – на 6,5%, а транспортна галузь продовжує втрачати обсяги перевезень. Водночас промислова інфляція сягнула 45,2% у річному вимірі, а в енергетиці – понад 94%, що посилює виробничі витрати бізнесу.
«На жаль, ми не бачимо принципових змін у державній економічній та грошово-кредитній політиці, які б стимулювали виробництво й інвестиції. Банківська система має ліквідність, однак доступного кредитування для підприємств досі недостатньо. Переважає підтримка споживчого кредитування, тоді як економіка потребує розвитку виробництва», - зазначив президент УСПП.
За даними, представленими під час засідання, облікова ставка НБУ залишається на рівні 15%, корпоративне кредитування за рік зросло лише на 5,4%, тоді як кредитування населення – майже на 29%. Майже половина гривневих кредитів бізнесу припадає на державну програму «5–7–9%», що свідчить про слабкість ринкового фінансування економіки.
Окрему увагу учасники приділили соціальним викликам, які поглибила російська агресія. За словами Анатолія Кінаха, близько 90% українських підприємств уже заявляють про гострий дефіцит кваліфікованих кадрів, тоді як держава поки не приділяє достатньої уваги демографічним і соціальним тенденціям. Серед тривожних показників він навів середню тривалість життя чоловіків в Україні – лише 56,7 року. Окрім того, за останній рік чисельність людей похилого віку скоротилася на 280 тис.
“Це про якість життя і рівень пенсійного забезпечення “, - підкреслив він.
Президент УСПП підкреслив, що Антикризовий штаб переходить до нового рівня роботи.
«Ми значно масштабуємо нашу діяльність. Разом із Національною академією наук України провели спільне засідання, підписали меморандум про співпрацю, створили спільну робочу групу та залучили провідних науковців до підготовки системних пропозицій для уряду і парламенту», – наголосив він.
За словами лідера ділової спільноти, робоча група готуватиме пропозиції щодо сучасної нормативно-правової бази промислового розвитку. Він нагадав, що остання Концепція державної промислової політики була ухвалена ще у 2003 році і вже давно не відповідає сучасним викликам.
Також УСПП спільно з НАН України та Національним інститутом стратегічних досліджень наполягатиме на оновленні Стратегії національної безпеки України, у тому числі з урахуванням питань економічної та промислової безпеки. Стратегія прийнята ще у 2020 році, у той час, як вже 5 рік триває повномасштабна війна з російським агресором.
Окремою пропозицією є активізація роботи Національної ради з відновлення України від наслідків війни, створеної у 2022 році, діяльність якої фактично припинилася.
Водночас одним із пріоритетів Антикризового штабу залишається розвиток оборонно-промислового комплексу. Потрібне нарощення серійного виробництва, стабільні замовлення і доступне кредитування, бо поки частка ОПК у промисловому виробництві тільки 10% (2% ВВП). За останні роки зростання в цьому напрямі становила тільки 34%. УСПП продовжує роботу із виробниками оборонної продукції для напрацювання практичних рішень щодо розвитку галузі в умовах війни.
Під час засідання директорка Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України Вікторія Хаустова представила аналіз тенденцій деіндустріалізації економіки України. Вона наголосила, що нинішні проблеми є не лише наслідком повномасштабної війни з рф, а результатом тривалих структурних процесів, які тривають ще з 1990-х років.
За її словами, в Україні так і не було сформовано цілісної системи державної індустріальної політики. Частка промисловості у структурі ВВП скоротилася приблизно до 19%, реальний ВВП у 2025 році становив лише 79% від рівня 2021 року, а дедалі більшу роль у підтримці економіки відіграє зовнішнє фінансування замість власного виробництва. Це, за словами науковиці, є ознакою тривалої деіндустріалізації та потребує переходу до системної політики промислового відновлення.
Директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Володимир Власюк наголосив на потребі розвитку саме переробної промисловості, адже вона створює велику кількість робочих місць і додану вартість. Так, ЄС прийняв Індустріальний Акт, за яким поставив завдання збільшити частку переробної промисловості з 14% до 20%. В Україні ця частка становить 8%.
Експерт переконаний, що наразі економічну стійкість і самодостатність підвищать наступні заходи: переробка у сфері критичних мінералів, виробництво обладнання для ВДЕ, розумне імпортозаміщення в тих галузях, де іноземні товари мають 100% частку (автомобілебудування, нафтопереробка тощо), посилення місцевої складової тощо. По кожному напрямку потрібні конкретні практичні інструменти сприяння від держави.
За підсумками засідання Антикризовий штаб продовжить підготовку пропозицій до уряду та Верховної Ради щодо формування сучасної промислової політики, розвитку людського капіталу, удосконалення фінансово-кредитної політики та посилення інституційної спроможності держави в умовах війни з рф і повоєнного відновлення.