Поділитись
Рішення за результатами обговорень в Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, направлене Верховній Раді, Кабінету Міністрів і Президентові України, акцентує на ризиках уповільнення економічного зростання, ресурсній незбалансованості держбюджету-2026 та потребі адаптації монетарної політики для підтримки реального сектору.
За участю представників Верховної Ради України, урядових структур, органів місцевого самоврядування, Національної академії наук, а також бізнесу, профспілок і територіальних громад на базі УСПП відбулося розширене засідання Антикризового штабу — постійно діючого майданчика фахової експертизи стану справ в економіці та напрацювання потрібних рішень для посилення її стійкості і ресурсної самодостатності.
Під час обговорення йшлося про поточні тенденції соціально-економічного розвитку, виконання попередніх рішень АШ, а також про невідкладні питання у контексті проєкту Державного бюджету на 2026 рік і Програми діяльності КМУ.
Експерти наголосили, що держбюджет-2026 є ресурсно незбалансованим: потреба у зовнішньому фінансуванні становить $46 млрд, при стабільно забезпечених джерелах лише $26 млрд. Соціальні стандарти залишаються фактично замороженими, що знижує купівельну спроможність населення й гальмує внутрішній попит. Залишається невирішеною проблема демографічного відтворення, забезпечення житлом ВПО, повернення трудових мігрантів і диспропорцій на ринку праці.
Програма діяльності Уряду потребує доопрацювання, оскільки не базується на результатах аудиту економіки та не формує системних стимулів розвитку. Зокрема, відсутня цілісна промислова політика після ліквідації Міністерства стратегічних галузей промисловості; необхідна розробка нової Стратегії промислового виробництва на 2026–2030 роки.
Малий і середній бізнес також не в кращому становищі. Необхідно активізувати кредитування підприємств, удосконалити регуляторні умови НБУ та державні програми підтримки критично важливих підприємств. Також необхідно розширити фінансування оборонного замовлення для завантаження оборонно-промислового комплексу, який має потенціал виробництва на $35 млрд у 2025 році.
У сфері енергетичної безпеки бракує системної координації та відповідальної посади високого рівня в Уряді для реалізації антикризових заходів. Аудит Рахункової палати тільки підтвердив попередні висновки АШ, сформульовані в запитах до органів влади: урядові рішення в 2023-2024 рр. щодо захисту критичної енергетичної інфраструктури від ворожих російських атак були не зовсім вдалими – від призначення непрофільних виконавців, до аудиту, послідовності дій тощо.
Відтак, Антикризовий штаб рекомендував:
- Верховній Раді та Уряду врахувати під час розгляду держбюджету-2026 пропозиції щодо посилення фінансування оборонного сектору, розширення механізмів кредитування та підтримки підприємств ОПК у рамках політики «Зроблено в Україні».
- Забезпечити узгоджені підходи під час подальшого розгляду законопроєкту «Про засади державної промислової політики» №11331-д та розробки Мінекономіки Стратегії промислового виробництва України на 2026–2030 роки. До роботи мають бути залучені профільні науково-експертні органи РНБО, НАН України та бізнес-об’єднання.
- Забезпечити прозорість процедур експорту оборонної продукції через відновлення діяльності Міжвідомчої комісії з військово-технічного співробітництва.
- Підтримати ухвалення законопроєктів №13414 і №13415 щодо компенсації інвестицій через податки.
- Вжити заходів для усунення диспропорцій в оплаті праці між керівниками держпідприємств і працівниками реального сектору.
- Розглянути запровадження посади з координації політики енергетичної стійкості в системі виконавчої влади.
- Продовжити реалізацію рішень АШ щодо підвищення ефективності монетарної політики та розвитку кредитування реального сектору.
Рішення Антикризового штабу направлено до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів та Президента для врахування під час формування економічної політики держави на 2026 рік.