Поділитись
Експерти наголошують: нинішня фінансово-кредитна модель стримує розвиток реального сектору, посилює борговий тиск і не відповідає завданням воєнної економіки.
Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану та Український союз промисловців і підприємців звернулися до Президента України Володимира Зеленського із пропозицією розглянути на засіданні РНБО питання про необхідність удосконалення монетарної політики держави. Експертне звернення містить аналітику та пропозиції щодо формування нової макрофінансової стратегії, спрямованої на кредитну підтримку виробництва, інвестицій та економічне зростання. Над цим Антикризовий штаб працював разом із профільними аналітичними інституціями, НАН України, бізнесом.
Українська економіка нині демонструє ознаки стагнації. За перше півріччя 2025 року зростання ВВП становило лише 0,9%, що суттєво нижче прогнозованих урядом 2,7%. Для порівняння, у 2023 році показник перевищував 5%. Водночас інфляція досягла 13,2%, а державний борг — понад 192 млрд доларів США, що відповідає 101% ВВП.
Низький рівень кредитування — ще одна серйозна загроза. Частка банківських позик у ВВП України не перевищує 15%, тоді як у Польщі цей показник становить 60%, у Чехії — 70%. При цьому більшість кредитів іде не на розвиток виробництва, а у сфери з швидким обігом капіталу. У 2024 році кредити банків формували лише 2,7% джерел фінансування капітальних інвестицій підприємств.
Промисловці та економісти вказують і на суперечність: банки в умовах війни демонструють рекордну прибутковість завдяки високим ставкам НБУ — до 19% річних за депозитними сертифікатами. У 2024 році 60% банківських доходів припадало на операції з державними коштами. Фактично це є ресурсами, що не задіяні безпосередньо для посилення обороноздатності країни. За оцінками експертів, понад 450 млрд грн зараз «заморожено» у депозитних сертифікатах НБУ — ресурс, який міг би працювати на реальний сектор економіки.
Поки стабільність забезпечена надходженнями міжнародних допомог, котрі не мають ринкового характеру і визначаються політичними рішеннями. А механізм облікової та інших ставок, який продовжує консервативно застосовувати НБУ, за існуючих нестандартних умов, втратив свою значимість.
УСПП та Антикризовий штаб пропонують переглянути нинішню фінансову політику держави, щоб зробити її більш орієнтованою на розвиток економіки.
По-перше, необхідно поступово зменшувати ставки Нацбанку і скорочувати обсяги коштів, які банки кладуть у депозитні сертифікати НБУ. Якщо банки матимуть менше можливостей отримувати високі відсотки «на легких» державних інструментах, з'являються стимули кредитувати бізнес, а позики стануть дешевшими. Це також дозволить державі зменшити витрати на відсоткові виплати і водночас збільшити податкові надходження від активнішої економіки.
Друга пропозиція стосується валютного курсу. Автори звернення вважають, що варто повернутися до фіксованого курсу гривні, принаймні на період війни. Гнучкий курс, запроваджений НБУ, не приніс очікуваного ефекту — не покращив торговельний баланс і лише підживив попит на валюту. Фіксований курс, кажуть експерти, створить більш прогнозовані умови для бізнесу, експортерів і кредитування, особливо поки економіка працює у нестандартних умовах війни.
Третє — питання золотовалютних резервів. Вони зараз рекордно високі, але значною мірою сформовані не за рахунок експорту, а завдяки зовнішній допомозі. Експерти вважають, що варто домовитись із міжнародними партнерами про оптимальний обсяг резервів, щоб частину ресурсів можна було направити на розвиток виробництва та відновлення країни, а не просто тримати «про запас».
Крім того, нинішня модель макрофінансової стабільності не відповідає цілям економічного зростання. Україні потрібна стратегія, яка поєднає стабільність із розвитком — тобто план, як відновлювати і нарощувати ВВП, ставати більш самодостатньою державою. Це має стати частиною загального Плану відновлення України.
Окремо експерти закликають посилити співпрацю з міжнародними партнерами, щоб залучати кредити не лише для бюджету, а й для підтримки бізнесу — зокрема виробничого сектору.
У зверненні наголошується, що чинна модель монетарної стабільності, яка зберігає статус-кво завдяки зовнішнім фінансовим вливанням, вже вичерпала свій потенціал. Потрібна переорієнтація на внутрішні джерела економічного зростання — кредитування, інвестиції, виробництво.
Антикризовий штаб і УСПП пропонують Президенту розглянути це питання на засіданні Ради національної безпеки і оборони, у контексті формування нової політики забезпечення економічної стійкості держави в умовах війни та повоєнного відновлення.