Поділитись
Зростання державного боргу, поглиблення розриву в доходах із країнами ЄС, демографічна криза, стагнація промисловості та низьке кредитування реального сектору — ці тенденції створюють системні ризики для економічної стійкості України у 2026 році, і є прямими наслідками як повномасштабної війни із російським агресором, так і недостатньо ефективного урядування. За таких умов чинні підходи до формування бюджету, монетарної політики НБУ та фіскального тиску на бізнес потребують перегляду, інакше країна ризикує втратити необхідний виробничий потенціал і людський капітал.
Ці питання стали ключовими під час засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, присвяченого підсумкам соціально-економічного розвитку у 2025 році та напрямам підвищення економічної самодостатності України у 2026 році.
У засіданні взяли участь представники Верховної Ради України, Уряду, промислових і бізнес-асоціацій, експерти з ветеранської політики, науково-аналітичних інституцій та підприємницького середовища.
Голова Антикризового штабу, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах наголосив, що економічні виклики мають не фрагментарний, а системний характер.
«На тлі війни з російським агресором ми спостерігаємо зростання державного боргу, небезпечне відставання України за рівнем доходів від сусідніх країн ЄС і вкрай складну демографічну ситуацію. На підконтрольних Україні територіях проживає лише 28–29 млн людей, з яких 10,2 млн — пенсіонери. Це колосальне навантаження на працююче населення», — зазначив Анатолій Кінах.
Окрему увагу він звернув на зростання кількості людей з інвалідністю — наразі їх понад 3,4 млн осіб, що потребує активної державної політики з інклюзивності та адаптації робочих місць.
Бюджетні пріоритети та інституційні ризики
За словами Анатолія Кінаха, структура державного бюджету не відповідає реальним викликам війни та потребам відновлення житлової, транспортної інфраструктури, модернізації промисловості.
Промислове виробництво знаходиться в стані затяжної стагнації. За січень-вересень 2025 р. падіння виробництва склало 2%, а загалом відновлення до довоєнного рівня становить 67%. Втрати робочої сили сягають 30–40% у промислових секторах, а тіньова зайнятість перевищила 30%. Під час тривалої війни фінансові потреби управлінських структур цивільної сфери стали надмірними. Про це говорять як обсяги їх кошторисів, так і показники заробітної плати: у серпні 2025 р. у середньому для держслужбовців вона становила 61,6 тис. грн, а в середньому по економіці – 25,9 тис. грн.
«На цьому фоні в бюджеті закладаються видатки на кешбек на кілька млрд грн, телемарафон (до мільярда), “зимову тисячу” — 10 млрд грн. Водночас народні депутати підвищують собі виплати «на роботу з виборцями» до 200 тис. грн на місяць, а ось індексація виплат військовослужбовцям не здійснюється. У такому вигляді бюджет лише поглиблює кризу, а тому потребує перегляду та удосконалення», — наголосив він.
Серед ключових завдань Антикризовий штаб визначає підвищення інституційної дієздатності органів влади — проведення системних аудитів, прозорої звітності та відповідальних управлінських рішень.
Монетарна політика: гроші є, кредитів — немає
Окремий блок дискусії був присвячений грошово-кредитній політиці. За даними аналізу УСПП, упродовж воєнного стану НБУ утримує облікову ставку на рівні, що суттєво перевищує інфляцію: у жовтні 2025 року реальна ставка (за мінусом фактичної інфляції) становила +5,4% при зростанні ВВП на рівні лише 1,8%.
Попри рекордні міжнародні резерви України — 54,7 млрд дол. США станом на 1 грудня 2025 року — банківська система фактично не кредитує економіку. З початку війни депозитна база банків зросла на 1,4 трлн грн, однак на кредити реальному сектору було спрямовано лише 16% цього приросту.
Водночас держава вже виплатила банкам близько 630 млрд грн процентів за ОВДП і депозитними сертифікатами НБУ, що звужує фіскальний простір для фінансування оборонних і соціально-гуманітарних потреб.
Малий бізнес під подвійним тиском
Суттєва частина обговорення була присвячена проблемам малого і середнього бізнесу. Запровадження обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для ФОПів із оборотом понад 1 млн грн, що передбачено проєктами змін до Податкового кодексу, може зачепити понад мільйон підприємців та погіршити економічні показники. УСПП, Антикризовий штаб пропонує розглянути це питання як пріоритетне у 2026 році та внести аргументовані пропозиції із залученням організацій малого бізнесу, що продовжує виживати в умовах воєнного стану і відчувати не лише суто безпекові ризики, але й збільшення фіскального тиску.
А він залишається надмірним: за три квартали 2025 року ФОПам донарахували майже 6 млрд грн, але підтверджено лише близько 22% цієї суми. Із нарахованих штрафів у 2,6 млрд грн правомірними визнано лише 15%.
Ключові проблеми економіки та завдання на 2026 рік
За оцінками Антикризового штабу, до ключових проблем належать:
- стагнація промислового виробництва та деіндустріалізація;
- демографічний спад і дефіцит робочої сили;
- надмірно жорстка монетарна політика та дефіцит кредитування;
- зростання боргового навантаження;
- перекіс бюджету в бік утримання державного апарату;
- посилення фіскального і силового тиску на МСБ.
Серед пріоритетних завдань на 2026 рік — перегляд бюджетних пріоритетів, стимулювання кредитування реального сектору, підтримка переробної промисловості та ОПК, збереження і повернення людського капіталу, а також формування інклюзивного ринку праці.
За підсумками засідання Антикризовий штаб підготує та направить Рекомендації до Верховної Ради України, Президента, Кабінету Міністрів, НБУ та РНБО.
