Поділитись
Попри війну та масштаби руйнувань, завдані російським агресором, українська економіка, бізнес виявилися дуже адаптивними та змогли максимально мінімізувати втрати. Експерти оцінюють прямі та непрямі збитки від війни в 600 млрд. доларів, те, що підраховано конкретно – 138 млрд. доларів руйнувань. Найбільше постраждала інфраструктура та промисловість.
Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу при УСПП за участі представників Верховної Ради України, Уряду, НБУ, профспілок і галузевих асоціацій.
Учасники систематизували макроекономічні показники 2022 року та зробили прогноз на поточний рік.
«Ми в непростій ситуації, адже є високий рівень непрогнозованих руйнувань, зменшення прибутків від експорту, активна міграція тощо. Проте падіння ВВП за 2022 рік менше, ніж очікувалося – 30,4%. Налагоджено безмитний експорт в ЄС, є такі ж домовленості із Канадою та Великою Британією. Минулоріч партнери надали Україні сумарну фінансову підтримку в 33 млрд. доларів. Ситуація складна, але контрольована», - відзначила Войтенко Валерія, представницяМіністерства економіки.
Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло конкретизував причини кращої стабільності економіки, ніж це очікувалося на початку війни. На його думку, тут зіграли роль наступні фактори:
- негайна відбудова, де це можливо, завданих руйнувань. На деокупованих територіях 634 підприємства, які раніше подавали заявку на релокацію, відмовилися від неї та продовжили працювати після звільнення регіону, населеного пункту;
- адаптивність економіки, місцевих громад, кожного домогосподарства до умов довготривалої війни;
-міжнародна підтримка.
«Проте ми не повинні переходити від адаптивності до business as usual. Також варто звернути увагу на банківську систему, яка перестає кредитувати економіку. Після підняття облікової ставки до +25% це особливо помітно. У листопаді кредитний портфель зменшився аж на 16 млрд. гривень. Стійкість банківської системи – завдання, яке не повинне бути відірване від потреб забезпечення стійкості економіки. Також слід бути обережними із ліберальними податковими експериментами. Замість преференцій (а вони повинні бути, тільки адресні) краще створювати можливості: для логістики, виробництва, експорту і т.д.», - зазначив експерт.
Учасники засідання відзначили, що «дещо менше падіння економіки» не означає позитивні новини для бізнесу, експортерів в 2023 році. Ключовими проблемами залишаються недоступність кредитних ресурсів, труднощі із логістикою, відключення електроенергії, подальші проблеми із блокуванням податкових накладних. Хоча в даному питанні завдяки зусиллям УСПП були здійснені перші зрушення.
Як відзначив президент УСПП Анатолій Кінах, критичною ситуація залишається в гірничо-металургійному комплексі. Падіння виробництва та експорту тут перевищило 70%. Попри звернення промисловців, уряд досі не затвердив нормативно комплекс заходів по збереженню цієї стратегічної галузі. УСПП, Антикризовий штаб вже направили звернення на Президента та будуть і надалі добиватися прийняття плану порятунку ГМК.
За підсумками 2022 р., виробництво сталі в Україні скоротилось на 70,7%, чавуну – на 69,8%, прокату – на 72,0%. Україна втратила 2 металургійні заводи у Маріуполі, які виробляли 40% сталі в Україні. Інші заводи скоротили завантаженість виробничих потужностей на 50% і більше.
Про це розповів директор ГМК-Центр Станіслав Зінченко.
Через дорогу логістику залізорудні компанії України втратили ринок Китаю, на який до війни постачалося 40-45% українського залізорудного експорту.
Окрім безпосередньо бойовий дій, найбільшими викликами для української металургії стали логістичні проблеми та перебої в енергопостачанні.
«Морські порти ЄС мають відносно невеликі потужності. Згідно з оцінками учасників ринку, вони не мають потенціалу для обслуговування українського експорту. Через відключення електроенергії підприємства щоденно вимушені зупиняти виробничі потужності, що негативно впливає на терміни експлуатації обладнання та збільшує потреби у ремонтах», - підкреслив пан Зінченко.
За його оцінками, в 2023 році ГМК не зможе повторити результати 2022 року ( а це падіння на 70%), відтак, скоротить виробництво на 85% до довоєнних обсягів. Через це місце української металургії на світових ринках займають Туреччина, КНР, Індія, Бразилія. Якщо вже зараз розпочати заходи із порятунку вітчизняного ГМК, то й тоді йому знадобиться щонайменше 10 років, щоб відновити свої позиції в світі.
«Єдиним виходом є розблокування для ГМК експорту морських портів, стабілізація енергопостачання підприємствам», - підсумував експерт.
Іншим питанням, яким активно опікується Антикризовий штаб – відновлення житла, що постраждало внаслідок російської агресії.
«Ми отримали офіційну відповідь, що законопроєкт №7198, що був фактично заморожений з квітня, буде винесено н голосування найближчим часом. Очікуємо вже на його прийняття, це дасть змогу формувати відповідні державні цільові програми та систематизувати процес компенсацій», - наголосив Анатолій Кінах.
Також УСПП домігся прийняття закону в грудні 2022 року №2732 про бронювання фахівців, тоді ж звернувся до Кабміну із закликом терміново прийняти необхідні підзаконні акти. Цього досі не зроблено, хоча проект постанови уряду є.
«Є позитивні новини по результатам наших звернень щодо неприпустимості ліквідації Мінагрополітики і Мінстратегпрому – ці питання зняті із порядку денного», - розповів президент УСПП.
Він також коротко окреслив питання в АПК. Попередні експертні прогнози щодо зменшення посівних площ (на 45% до показників 2021 року), зміни структури посівів та зниження врожайності зернових культур (на 10-30% порівняно до середньої урожайності минулих років) та очікуване зменшення експортного потенціалу зернових потребує серйозного реагування з боку влади.
Перший заступник Міністра аграрної політики Тарас Висоцький зазначив, що падіння в АПК минулоріч співпадає із падінням ВВП та становить близько 30%. Доступний ресурс землі на посівну – 19 млн гектарів.
Цьогоріч аграрії внесуть 40-50% добрив від потрібної норми, що вплине на врожайність. Зростання вартості логістики (УЗ свого часу підняла тарифи аж на 70%, проти чого неодноразово виступали і виробники, і УСПП) призводить до того, що 40-50% прибутку від зернових на міжнародних ринках «з’їдає» доставка.
«Проблеми 2: вартість логістика і потреба в кредитах», - підсумував урядовець.
«Більшість аграрії працює із збитками», - доповнив Віктор Гончаренко, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
За його словами, у 2023 році врожайність впаде на 10-30%, що, відповідно, вплине на обсяги експорту.
«Бронювання фахівців, надання аграріям генераторів, посівного матеріалу, засобів для боротьби із шкідниками, кредитування і допомога із розмінуванням полів – це короткий перелік, того, що потрібно для покращення ситуації в АПК», - каже пан Гончаренко.
За підсумками засідання Антикризовий штаб направить свої пропозиції уряду, парламенту та Офісу президента. Враховуючи критичну ситуацію в ГМК, промисловці готуватимуть повторне звернення на Президента із уточненими показниками за 2022 рік та своїми прогнозами (загалом невтішними) на 2023 рік.