Поділитись
Попри певні ознаки відновлення, українська економіка входить у 2026 рік зі сповільненими темпами зростання, рекордними бюджетними видатками та різко збільшеним державним боргом. У цих умовах Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану — платформа, що працює на базі УСПП від початку повномасштабного вторгнення рф та об’єднує представників бізнесу, аналітичних інституцій, парламенту, Уряду й громадського сектору — провів чергове засідання, присвячене пошуку шляхів її стабілізації. Участь у заході взяли народні депутати, експерти, керівники бізнес-асоціацій та новопризначена бізнес-омбудсменка пані Анка Фельдгузен.
Серед макропоказників, які лягли в основу дискусії, — уповільнення зростання ВВП до рівня 1,8% у 2025 році, при тому що економіка все ще на понад 20% нижча від довоєнної. Інфляція у січні 2026-го становила 7,4%, а державний борг — 213,3 млрд доларів США, майже 98,4% прогнозного ВВП. Видатки бюджету торік досягли 67,3% ВВП — максимального показника з часу незалежності.
Учасники засідання звернули увагу й на іншу тенденцію: жорстка політика Національного банку — попри зниження облікової ставки до 15%, не сприяє відновленню кредитування. Частка кредитів у банківських активах скоротилася до 27% проти 37% до війни.
Президент УСПП Анатолій Кінах охарактеризував ситуацію в економіці та держфінансах як «розбалансовану», з огляду на масштаби корупційних скандалів, фіскальні труднощі та залежність від зовнішнього фінансування. Він наголосив, що фінансово-монетарна політика Національного банку фактично стримує відновлення економіки, а рішення про ліквідацію Мінагрополітики та Мінстратегпрому, які опікувалися ключовими секторами АПК та промисловістю, було стратегічно хибним.
На доказ цього, голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко навів дані про втрати аграрного сектору за час повномасштабної війни — десятки млрд доларів. Дефіцит робітників у АПК становить 750 тисяч осіб, а логістичні витрати зросли у 4,5 рази. Усе це, за його словами, безпосередньо позначиться на валютних надходженнях і доходах держбюджету у 2026 році.
Питання енергетичної безпеки прозвучало у виступі народного депутата Валерія Гнатенка. Він зазначив, що після масованих атак росії певну стабілізацію, окрім, звичайно, роботи АЕС, забезпечила «зелена» генерація, яка нині дає близько 8% ВВП. Проте виклики залишаються критичними: брак палива на ТЕЦ, необхідність імпорту вугілля та ризики зростання тарифів через збільшення видатків на обслуговування. Депутат вказав на потребу у здешевленні кредитів, спрощенні вимог для виробників енергії та ухваленні комплексної програми енергонезалежності.
Як йдеться в аналітиці Антикризового штабу, станом на лютий 2026-го у сфері енергетики реалізується понад 140 інвестпроєктів загальною потужністю 3,68 ГВт та бюджетом 143 млрд грн. Частка реально введених у 2025 році потужностей, що були забезпечені з боку держави наразі оцінюється на рівні 10-15%.
Проблеми малого бізнесу, податкової системи та ринку праці стали окремими блоками обговорення. Йшлося про нещодавні ініціативи введення ПДВ для ФОП, «дроблення бізнесу», а також структурний кадровий дефіцит, який може сягнути понад 600 тисяч працівників у 2026 році. Представники профспілок наголошували, що кадрова криза стає одним із ключових стримувальних факторів для відновлення.
Освітні й наукові інституції акцентували на потребі невідкладних змін у підготовці кадрів та на важливості інноваційної складової в післявоєнному розвитку. Представники промисловості та енергетики закликали до перегляду нормативних вимог, прискорення модернізації та збільшення обсягів інвестицій у захист критичної інфраструктури.
За результатами засідання Антикризовий штаб оголосив про підготовку консолідованого пакета рекомендацій для Уряду та парламенту. Йдеться про розробку Програми невідкладних дій в економіці, перегляд існуючої монетарної політики, підтримку АПК та енергетики, збалансування податкової системи й заходи для подолання кадрового дефіциту. Дискусія щодо ефективності рішень Національного банку, за словами учасників, також буде продовжена.