Поділитись
В аналізі пріоритетів діяльності за перше півріччя 2020р. Антикризової ради громадських організацій та УСПП окремий розділ присвячений банківський сфері. Нагадаємо, на спільному засіданні структур від 14 лютого 2020 року ділова громада зазначила головним завданням формування сучасної промислової політики та сприяння створенню відповідної вертикалі державного управління.
«В УСПП, Антикризової раді неодноразово наголошували, що Нацбанк не генерує політику, яка відповідає національним інтересам України, не зайнятий стимулюванням економки, внутрішнього ринку, розвитку бізнесу. Особливо це було помітно у період карантину у порівнянні із діями центробанків інших країн, спрямованих на мінімізацію наслідків пандемії для економік. В Україні, на жаль, проблема дефіциту фінансових ресурсів вирішується досить примітивно – знову йти на зовнішній або внутрішній фінансовий ринок і робити позики», – наголосив президент УСПП Анатолі Кінах.
Ділова спільнота негативно оцінює практику уряду і НБУ, коли, наприклад, у першій половині 2019 року для ліквідації бюджетного дефіциту була запроваджена система розміщення державних облігацій, на першому етапі – навіть під 18-19%. Таким чином не лише нарощувався державний борг, але по суті руйнувалася система кредитування економіки, реальний сектор був повністю ізольований від фінансових ресурсів, а в країну хлинув спекулятивний капітал обсягом приблизно 4, 3 мільярдів доларів, що зумовило штучну ревальвацію гривні та втрати десятків мільярдів гривень українських експортерів.
Тому в УСПП, Антикризовій раді громадських організацій вимагали вдосконалити механізми взаємодії КМУ та НБУ зі своєчасного виявлення макроекономічних дисбалансів та попередження криз передусім на валютному ринку, у функціонуванні фіскальної сфери, згладжуванні інфляційних ризиків та попередженні дисбалансів на ринку державних цінних паперів, щоб створити умови для концентрації ресурсів на реалізації програм для промислового зростання.
Важливою вимогою було поступове впровадження програм довгострокового рефінансування банків Національним банком України з метою стимулювання кредитування реального сектору економіки.
Запровадження механізму довгострокового рефінансування затверджено Постановами Правління Національного банку №29 від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до Положення про процентну політику Національного банку України» та №30 від 17 березня 2020 року «Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи».
Безумовно, ці кроки можна вважати лише початком серйозної роботи з оздоровлення фінансово-банківської системи та створення доступу реального сектора економіки до фінансових ресурсів.