Поділитись
За 3 місяці дії так званої продаткової амністії в Україні (стартувала з вересня 2021 року і триватиме до вересня 2022 року) громадяни задекларували близько 300 млн грн. Голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев вже заявив у інтерв’ю, що «основний масив по $40-50 тис. із платника, на який ми розраховуємо, не пішов досі. І це нас, звичайно, турбує".
Чому ж українці не поспішають декларувати свої статки під час відсутності економічного відновлення та відчутного зростання своїх прибутків? Можливо, тому, що «легалізуватися» і працювати надалі « в білу» досі невигідно?
«Посадовці, народні обранці, що голосували за відповідний закон № 5153, очікували надходження в кілька мільярдів доларів. Час ще покаже. Проте для справді ефективної амністії капіталів необхідна довіра суспільства, підприємництва до дій влади, до правоохоронної і судової системи, прогнозованість фіскальної політики та багато іншого. Цього поки що немає і це саме ті основи, з яких і варто починати детінізацію економіки. Нагадаю, за різними оцінками експертів, «тінь» становить від 40 до 50% ВВП країни (офіційні дані на рівні 35%)», - зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
При цьому на топ-чиновників закон не поширюється. Насправді перед тим відбувалося декларування держслужбовців, яке не підлягало додатковому оподаткуванню.
Тому пересічні українці, що отримують середньостатистичні зарплати, не поспішають платити нові податки, якщо цього не роблять мільйонери (доларові чи гривневі).
«Але в будь-якому випадку – пройде громадянин податкову амністію чи ні – податковий тиск тільки посилиться. Особливо це стосується трудових мігрантів і їх переказаних своїм родинам коштів – за неповний 2021 рік ця сума сягнула вже 12 млрд. доларів. Також зачепить бізнес, що в умовах перманентних карантинів, високих облікових ставок під 14-16% та ін. проблем виживав сам, без антикризової підтримки держави. Ми вважаємо неправильним виведення економіки з тіні тільки прямими адміністративними методами. Потрібно створювати умови, щоб прозоре ведення діяльності було вигідним, а не загрожувало банкрутством. Йдеться про правовий захист власника і інвестора, доступність банківських позик, сучасну державну підтримку локалізації виробництва, створення нових робочих місць. Після цього запрацює податкова амністія. І лише пройшовши ці етапи, справді слід пильно контролювати фіскальні зобов’язання декларантів», - наголосив Анатолій Кінах.
Також в УСПП мають сумнів щодо механізму оцінки (і її правильності) вартості майна, що підлягає декларуванню, та його порівняння із легальними прибутками громадянина.
«Де чітка формула, скільки коштує кожен окремо побудований будинок і привезене з-за кордону авто? Оцінювати за метражем? Але, умовно, в селі Черкаської області може бути житло, більше 240 кв. метрів, проте в економічно непривабливому районі і з голими стінами, а в столиці дім, менший 240 кв. метрів із власною парковкою, охороною і т.д. вже не підлягатиме декларуванню і перевірці? Інший приклад – підприємець зобов’язаний зберігати документи 3 роки, а якщо на момент вересня 2022 року він не матиме таких за останні років 15-16, то сплатити доведеться вже не 5%, а 18%? Навіть якщо податки вже були сплачені. Таких питань чимало, ось чому ми вважаємо закон «сирим» і говорили про це, коли від був ще на стадії проєкту поданий до розгляду у Верховній Раді», - підкреслили в УСПП.
Спиняє потенційних декларантів і те, що амністія не дає імунітету. Нічого, крім політичних обіцянок, не завадить СБУ чи Нацполіції згодом розпочати розслідування за статтею «легалізація і відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом».
Декларація не гарантує і невитоку комерційної таємниці /інформації.
Експерти ділового союзу пропонують уряду і парламенту провадити процес комплексно. Першочергово - повернути довіру до державних інститутів. Держава не має карати людей, що виживали в 90-х, 2000-х роках, працюючи нелегально, у тому числі за кордоном. Чому? Бо сама ж держава не створила умов достатньої кількості добре оплачуваних робочих місць. Для цього потрібна працююча економіка, сучасна промислова політка, підтримка національного виробника, формування максимально привабливого інвестиційного клімату, успіхи в боротьбі із корупцією і ефективний державний менеджмент.
Не даючи вудочки, дивно потім вимагати у людини зловлену рибу.
Закон потребує доопрацювання – з тим, щоб амністія капіталів не вдарила по пересічним українцям, котрі накопичили свої готівкові кошти важкою працею, без підтримки держави, не маючи при цьому, до прикладу, страхового стажу для пенсії, не отримуючи інші соціальні виплати.
«Легалізація капіталів має бути прозорим, комплексним і зрозумілим процесом – без якихось наслідків для декларанта в якості переслідування податковими і контролюючими органами», - підсумували в УСПП.