Поділитись
Попри ухвалену ще 2024 року Стратегію демографічного розвитку України, а потім і відповідного плану дій, їх виконання фактично гальмується — у держбюджеті 2025 та проєкті кошторису на 2026 рік не передбачено значного фінансування цих цілей. Бізнес і експертна спільнота попереджають: без реальних дій держава ризикує опинитися в ситуації глибокої демографічної кризи, що поставить під загрозу відновлення економіки від наслідків війни з російським агресором.
Проблеми стрімкого скорочення населення України, стану справ на ринку праці стали одними з ключових тем чергового засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, яке діє при Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП). У дискусії взяли участь представники парламенту, Уряду, бізнесу, профспілок і науково-аналітичних інституцій.
Учасники нагадали, що саме за наполяганням УСПП та Антикризового штабу у 2024 році Уряд ухвалив Стратегію демографічного розвитку України до 2040 року, а згодом — План дій щодо її реалізації. Проте документи залишилися декларативними: у державних фінансових планах відсутні кошти на втілення конкретних заходів, а також в цілому не визначено чіткі досяжні пріоритети, аудит і звітування щодо досягнення запланованих цілей тощо.
Тривожна статистика: смертність у 2,9 раза перевищує народжуваність
За офіційними даними та дослідженнями експертів, демографічна ситуація в країні стрімко погіршується. У 2024 році в Україні померли 495,1 тисячі людей, тоді як народилося лише 176,1 тисячі дітей. У першому півріччі 2025 року співвідношення залишається таким же — смертність перевищує народжуваність у 2,9 раза (249 002 проти 86 795 осіб).
На підконтрольній Україні території нині проживає близько 31 мільйона осіб, говорять науковці-дослідники, ще приблизно 7 мільйонів українців стали біженцями, а частина населення, на жаль, перебуває на тимчасово окупованих територіях, де складно проконтролювати стан справ.
«Без системної політики зі збереження і розвитку людського потенціалу Україну чекає демографічна криза. Уже зараз гостро відчувається дефіцит робочих рук, а для відбудови після війни потрібно буде до 10 мільйонів додаткових працівників. Це породжує безліч питань щодо потенційного залучення трудових мігрантів, а також забезпечення робочими місцями насамперед ВПО, їх перекваліфікації, також реінтеграції ветеранів та гарантування їм достойної оплати праці та адаптованих умов роботи», — підкреслили учасники засідання.
Розрізнені ініціативи замість комплексної політики
Нині Уряд і парламент, дослухаючись до роботодавців і експертів, просувають окремі кроки, спрямовані на покращення ситуації. Зокрема, у Верховній Раді розглядається законопроєкт про підвищення виплат при народженні дитини, а з 1 січня 2026 року стартує загальнонаціональна програма безоплатних медичних чекапів для людей віком від 40 років.
Втім, у діловому союзі та Антикризовому штабі наголошують: проблема народжуваності має глибші соціально-економічні причини — невизначеність, низький рівень доходів, недостатній доступ до соціальної інфраструктури (ясла, дитсадки, школи).
«Потрібна не лише допомога при народженні, а середовище, у якому молоді родини не боятимуться планувати майбутнє», — зазначають у бізнес-спільноті.
Економіка — основа демографічної стабільності
Серед важливих напрямів називають розвиток національного виробництва, підтримку самозайнятості, гідну оплату праці та поступове повернення біженців.
Так, Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) за підтримки Міжнародної організації праці (МОП) реалізує проєкти, спрямовані на економічну залученість жінок — зокрема через створення корпоративних дитячих садків при великих і середніх підприємствах. Подібні ініціативи вже діють у Новому Роздолі (Львівщина) та Черкасах.
Водночас Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, як повідомляють ЗМІ, готує Стратегію повернення українців з-за кордону. Але, як підкреслюють у УСПП, цей документ має бути частиною інтегрованої політики, що об’єднає економічні, соціальні та трудові аспекти.
Бізнес і експертна спільнота вимагають від Уряду послідовну реалізацію демографічної стратегії — із чітким фінансуванням, відповідальними інституціями та зрозумілими пріоритетами.
Без цього, переконані учасники Антикризового штабу, демографічна криза перетворюється на значний виклик як під час війни, так і продовжуватиме поглиблюватися в післявоєнній відбудові.