Поділитись
Від звіту Кабінету міністрів України перед парламентом промисловці і підприємці очікували правдивої діагностики реального стану справ в країні та її економіці, що мало б стати підґрунтям розробки та ухвалення невідкладних державних рішень з зміни ситуації. Однак насправді була продемонстрована нездатність уряду до такого аналізу, перебування в «іншій реальності», ніж та, якою живе реальний сектор економіки.
У першому розділі Звіту йдеться, що у 2019 році економіка України зростала високими темпами. У ІІ і ІІІ кварталах темпи зростання ВВП перевищили 4 % і були одними з найвищих у Європі. Однак насправді вся друга половина 2019 року визначалася зниженням промислового індексу, обсягів промислового виробництва. В жовтні 2019р. це було мінус 5% до жовтня 2018 року, в листопаді відповідно – мінус 7,5%, грудні – мінус 8,3% до грудня 2018 року. Машинобудування в грудні мало індекс мінус 14,5%. На жаль, було зроблено черговий крок до закріплення статусу України як держави з сировинною економікою.
Уряд акцентує, що «поряд з високою активністю внутрішнього інвестора у 2019 році спостерігалося підвищення зацікавленості іноземних інвесторів. Збільшився приплив іноземних інвестицій в Україну». Але куди ж вони потрапили, якщо реальний сектор живе в ситуації фінансового голоду, відчуває шалений брак коштів на модернізацію, новітні технології, створення високотехнологічних робочих місць?
«В Звіті визнається негативна промислова динаміка минулого року, правда, однією з причин називається модернізація, яку спонукало загострення конкурентної боротьби та перехід на нові технології. На жаль, насправді тренд до модернізації залишається дуже і дуже малим. Наявні інші тенденції – посилення деіндустріалізації, скочування до статусу країни з сировинною економікою, зростання трудової міграції. І причини тут – слабкість інвестиційних потоків, брак кредитних ресурсів, а головне – відсутність сучасної системної промислової політики, відповідного державного управління в індустріальній сфері», – наголошує президент УСПП Анатолій Кінах.
Викривлена оцінка реальної ситуації, відсутність аналізу виконання державних стратегій та промислових програм, які є чинними і мають статус законів України, – ось на що перетворився урядовий звіт. Не дивно, що наслідком стало повне невміння уряду визначити програмні пріоритети розвитку.
Натомість структурована громадська спільнота – Антикризова рада громадських організацій, УСПП за участі НАНУ підготували програмний документ – «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет». Інноваційно-орієнтована промислова політика – ось що промисловці, підприємці і науковці вважають нині тим самим важелем, який здатний перевернути українські реалії та вивести країну з тривалої кризи.
Задля цього пропонується: розробити і прийняти в парламенті закони «Про розвиток промисловості», «Про інноваційну діяльність», затвердити Стратегію розвитку промислового комплексу України та плану її виконання, складовими яких мають стати стратегії за галузевими напрямками.
Необхідно утворити міністерство з промисловості та інновацій, ввести в уряді посаду профільного віце-прем’єр-міністра, поновити роботу Національного комітету з промислової політики або аналогічного органу за участі ділової спільноти, роботодавців на чолі з Прем’єр-міністром країни.
Наріжним каменем «Промислового пакету» є вимога затвердити програму спільних дій Національного банку та уряду задля відновлення кредитування реального сектору економіки. Документ містить пропозиції з збалансованості та вдосконалення податкової політики, підтримці експорту, визначення пріоритетних сфер економіки, які потребують сучасного державного протекціонізму.
«Дуже важливим моментом є об’єднання зусиль влади і бізнесу, уряду, парламенту і громадських організацій, практиків, щоб прискорити реалізацію зазначених в «Пріоритетних заходах 2020:промисловий пакет» ініціатив. Без цього відродження сучасної індустрії, конкурентних виробництв з високою доданою вартістю, технологічних робочих місць та гідного рівня життя українців не відбудеться», – підсумував Анатолій Кінах.