Поділитись
З метою мінімізації соціально-економічної та фінансової кризи необхідно чітко визначити пріоритетні сфери економіки. Антикризова рада громадських організацій та УСПП вважають вчасним рішення парламенту про секвестр державного бюджету, хоча по суті це новий бюджет на 2020 рік. Загальний дефіцит збільшується в три рази – до 298 млрд. грн. Усі кошти, що зекономлені, мають піти в антикризовий фон боротьби з коронавірусом, його обсяг – 64,7 млрд.грн., збільшені фінансування міністерств соціальної політики та охорони здоров’я.
«Однак не може не викликати тривогу повторення недоброї традиції останніх років – бюджет знов приймається без першочергових антикризових заходів та програми соціально-економічного розвитку країни, хоча їх ухвалення має передувати затвердженню фінансової «конституції» держави. Відсутність такого системного підходу загрожує країні, оскільки в часі збіглися пандемія, світова та внутрішня економічні кризи. Структурована ділова громада приділяє велике значення розробці програмних заходів уряду разом з невідкладними антикризовими панами та діями. Однак антикризового пану до цього часу немає. Крім того, секвестр бюджету не супроводжується відповіддю на головне питання – де знаходиться джерело фінансових ресурсів для виконання нового бюджету?», – наголошує голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.
На його думку, для недопущення поглиблення соціально-економічної, фінансової кризи в Україні треба чітко визначити пріоритетні сфери економіки: ті, що найбільш постраждали від наслідків карантину, та ті, що є провідними з точки зору подальших перспектив економічного зростання, і саме туди спрямувати фінансові та інші ресурси.
Через пандемію та процеси на світових ринках ціни на сировину, в тому числі на продукції гірничо-металургійного комплексу, будуть падати. Враховуючи сировинну структуру українського експорту і велику частку в ньому продукції ГМК, ця галузь може потрапити під удар кризи. Зниження інвестиційної активності може призвести до падіння обсягів будівництва, машинобудування та іншої продукції.
Підтримка цих галузей як пріоритетних, відкриття для них внутрішнього ринку може повернути точку падіння в точку зростання. Усі інфраструктурні програми всередині країни, наприклад, оновлення рухомого складу Укрзалізниці, модернізація енергетичної інфраструктури, розширення промислового та житлового будівництва потребують великої кількості металу та металоконструкцій, продукції машинобудування. Програми імпортозаміщення та локалізації виробництв можуть зупинити деіндустріалізацію країни, дати шанс розвитку промисловості.
Активна підтримка агропромислового комплексу забезпечить в умовах посткоронавірусного світу приріст експорту, валютних надходжень, і цю галузь також треба вділити як пріоритетну.
Від антикризової програми уряду країна чекає підтримки платоспроможності і громадян, і суб’єктів економіки. Цільові заходи мають бути спрямовані на формування сучасної системної грошово-кредитної політики. Національний банк і уряд повинні сформувати програми доступності кредитних ресурсів до бізнесу, тим самим оживити промисловість, вдихнути в неї кисень. Системна співпраця уряду і бізнесу з банківською системою має сприяти концентрації фінансових ресурсів в пріоритетних напрямках, що є особливо значущим в умовах їх дефіциту.
«Величезна проблема, і уряд має ні на хвилину не випускати її з поля зору, це безробіття, яке, за нашими прогнозами, буде зростати більше ніж на 10%, як це записано в бюджеті. До країни повернулася велика кількість заробітчан, і не всі вони поїдуть після карантину назад. Тому спеціальні програми самозайнятості, розвитку малого і середнього бізнесу, запуск інфраструктурних проектів всередині країни, які потребують багатьох працівників, – все це в даний час має бути задіяно. Держава має зробити все, щоб не дати людям збіднити, пройти цей період без соціальних потрясінь», – наголошує Анатолій Кінах.
Він нагадав, що для подолання економічної кризи усі розвинуті країни вдалися до заходів державного протекціонізму, стимулювання та підтримки платоспроможності внутрішніх ринків і завантаження національних економік, і Україні належить йти таким само шляхом. УСПП та Антикризова рада громадських організацій, куди входять близько ста профільних об’єднань ділової спільноти, експерти, науковці, наполягають на невідкладному прийнятті єдиного комплексного плану антикризових дій, вони надіслали вищому керівництву держави свої напрацювання: програмні документи – «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет» та додаток до нього – невідкладні антикризові заходи. На думку структурованої ділової громади, ці документи цілком можуть лягти в основу національної антикризової програми, яка не просто допоможе вивести державу з кризи, а стане «дорожньою картою» подальшого розвитку – дасть змогу запобігти деіндустріалізації, скочуванню економіки в сировинну яму, підтримати внутрішній попит товарів і послуг, забезпечити максимальну зайнятість тощо.