Поділитись
Вперше за довгий час бюджет на наступний рік був ухвалений завчасно – 14 листопада більшість в Раді схвалила головний фінансовий план країни. І це його головний позитив. Документ, що вже встигли охрестити «компромісним», насправді є доволі консервативним, не закладає підвалин для розвитку економіки, при тому містить низку фіскальних ризиків. На цьому наголошують в УСПП.
«Наступного року країну очікує безпрецедентне боргове навантаження: на виплати за державними боргами у 2020 році піде 423,6 мільярда гривень, з яких 141,5 мільярда гривень — відсотки за державними запозиченнями. Плюс видатки на національну безпеку та оборону – 245,8 мільярда гривень. При доходній частині в 1 трильйон 79 мільярдів гривень на розвиток залишається дуже мало», – каже президент УСПП Анатолій Кінах.
Окрім того, сама доходна частина багато в чому ґрунтується на очікуваннях, приблизних розрахунках: від приватизації (12 млрд. грн.), легалізації грального бізнесу, видобутку бурштину та ін. Але частина законів для того, щоб ці надходження стали реальністю, навіть не ухвалена. Приватизація з року в рік приносить державі розчарування: більшою мірою через те, що жодних системних програм в цій царині не прийнято, не приділяється належної уваги передприватизаційній підготовці підприємств, які є намір продати тощо. В країні відсутній привабливий інвестиційний клімат, що зумовлює загрозу продати активи за безцінь, немає стабільних, передбачуваних умов для розвитку бізнесу тощо.
«Головний фінансовий документ країни вже назвали «бюджетом компромісів», проте це не відповідає тезі Програми діяльності уряду про зростання ВВП на 40% впродовж 5 років. Більше того – не відповідатиме і в наступні роки, доки не буде здійснено низку заходів для пожвавлення в країні ділової активності та підвищення її інвестиційній привабливості. Адже щоб досягти такої мети, потрібне щорічне зростання на 7-8%, а найбільш оптимістичні прогнози на 2020р. – до 4%. Говорити про те, що наступний рік буде підготовчим також некоректно: він би міг бути таким, якби приймались зважені закони та поглиблювався діалог із бізнесом. Натомість Верховна Рада прийняла або розглядає низку законопроектів у сфері податкової політики, які викликали помітний негативний резонанс у діловому середовищі, оскільки безпосередньо зачіпають інтереси платників податків – від ФОПв до представників великого бізнесу», – переконаний Анатолій Кінах.
Хоча Прем’єр-міністр країни заявив про те, що документ не передбачає підвищення в 2020 році податків і зборів, ділова спільнота не поділяє його оптимізму. Так, по парламенту «гуляють» скандальні законопроекти №1210 та №1210-1 про покращення адміністрування податків, проти якого різко виступив бізнес. До цього прийняті закони про РРО та кешбек, котрі містять ризики для малого підприємництва в частині збільшення фінансового навантаження, стала резонансною «тютюнова поправка» тощо.
Поточні монетарні умови в Україні не дозволяють бізнесу залучати позикові ресурси за прийнятними ставками для розширення виробництва – облікова ставка НБУ попри повільне зниження протягом 2019 року залишається досить високою – 15,5%. Водночас відстороненість банківського сектора від забезпечення економічного зростання та обмеженість грошово-кредитної політики антиінфляційними цілями дедалі відчутніше гальмують структурні реформи та внутрішній попит.
Останній багато в чому залежить як від платоспроможності громадян, так і жвавої діяльності підприємств, виробництв. Обидва показника за таких умов не мають шансів на зростання. Так, відчутного покращення для громадян не буде – мінімальна зарплата зросте всього на 550 грн., а пенсія – на 131 грн.
Відтак в УСПП виступають за впровадження узгодженого усіма гілками влади за участі ділової громади послідовного економічного курсу, котрий би об’єднав покращену програму діяльності уряду, орієнтований в бік розвитку бюджет, розробку і реалізацію низки стратегій, у першу чергу – промислового, інноваційно-інвестиційного розвитку держави.
Нагадаємо, УСПП підтримав цілі президента домогтися реального зростання ВВП на 5-7% вже впродовж найближчого року, скоригувавши ці цифри навіть у більшу сторону – 6-8%. Втім, поки системних дій в цьому напрямі з боку влади не спостерігається.