Поділитись
Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки та передав її на розгляд парламенту. Формально це виконання одного з так званих «структурних маяків» у межах програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. По суті ж, документ мав би стати основою для середньострокового бюджетного планування та визначати пріоритети державної політики у сфері фінансів на найближчі три роки. Проте наскільки ці орієнтири відповідають нинішнім викликам? Чи здатен запропонований Урядом сценарій гарантувати стабільність в умовах повномасштабної війни з російським агресором на виснаження ресурсів, структурних дисбалансів і демографічної кризи?
Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, який функціонує на базі УСПП, спільно з експертами організації проаналізував документ на предмет його відповідності реальній ситуації в країні та очікуванням бізнес-спільноти.
Урядовий документ передбачає поступове зростання ВВП — з 4,5% у 2026 році до 5,7% у 2028-му, а також зниження інфляції — з 8,6% до 5,3% за той самий період. Прогноз виглядає обнадійливо, однак за відсутності чіткої політики розвитку внутрішніх секторів економіки та інструментів пожвавлення інвестиційної активності ці цілі залишаються умовно-оптимістичними. У документі немає згадки про те, як саме держава має стимулювати виробництво, створення нових робочих місць, технологічне оновлення підприємств, забезпечення фінансових стимулів для бізнесу.
Натомість, у поясненнях Уряду йдеться про те, що негативні економічні наслідки війни мають бути пом’якшені за рахунок підтримки міжнародних партнерів, адаптації економічних агентів та скоординованих дій держави з підтримки макроекономічної стабільності. Це означає, що основна ставка у прогнозі — все ж на зовнішні чинники, які Україна не контролює, та на бізнес, який повинен якось розвиватися без сприятливих умов. Такий підхід ризикований, особливо в умовах ризиків зменшення обсягів міжнародної допомоги з боку окремих ключових партнерів. Без чітких внутрішніх рішень щодо відновлення індустріального потенціалу, модернізації економіки, підтримки кредитування, забезпечення трудового ресурсу та ефективної міграційної політики — зростання ВВП може залишитися декларативною метою.
Декларація фактично ігнорує соціально-демографічну ситуацію в країні. Прожитковий мінімум за три роки зросте лише на 400 гривень, мінімальна заробітна плата — на 1400 (загалом 9400) гривень. У сусідній Польщі цей показник - 41 тис. грн в еквіваленті. Це не лише не стимулюватиме повернення понад 7 мільйонів українських громадян з-за кордону, а й може спричинити подальший відтік трудових ресурсів. За даними ООН, кожен четвертий українець економить на харчах, і це на тлі відсутності дієвих програм підтримки внутрішньо переміщених осіб, житлових і зайнятісних ініціатив, заходів з перекваліфікації. Минулого року, зокрема за наполяганням УСПП та Антикризового штабу, була прийнята Стратегія демографічного розвитку України до 2040 року, однак її положення залишаються на папері — у самій Бюджетній декларації ця тема практично не згадується.
Наявні темпи відновлення, навіть за найоптимістичнішими оцінками, не відповідають масштабу втрат, які зазнала економіка України внаслідок агресії рф. За попередніми оцінками, прямі збитки становлять близько 600 мільярдів доларів, однак якщо врахувати втрати демографічні, енергетичні, недоотриманий прибуток бізнесу, заміновані території та інші наслідки, то ця цифра може зрости у 2–3 рази. Попри це, урядова декларація не містить цілісної програми відновлення промисловості, інфраструктури та експортного потенціалу. Рівень імпортозалежності наразі перевищує 40% ВВП, у той час як доходи від експорту впали до 20% — це робить економіку надзвичайно вразливою до зовнішніх шоків. Водночас сировинна структура експорту лише посилює цю вразливість.
Також у документі бракує плану дій на випадок суттєвого скорочення обсягів зовнішнього фінансування. Не запропоновано механізмів стимулювання приватних, особливо внутрішніх, інвестицій. Не надано відповіді, як забезпечити зростання економіки без залучення продуктивних ресурсів, без оновлення логістики, секторного аналізу та переорієнтації на інноваційні галузі.
Поточна декларація виглядає радше формальним зобов’язанням перед партнерами, ніж інструментом стратегічного управління. Для бізнесу ж важливо розуміти, яке місце в економічній політиці займає промисловість, малий і середній бізнес, сфера інновацій і високих технологій. Наразі цього бачення немає.
Антикризовий штаб ще з 2022 року напрацьовує системні пропозиції щодо захисту експортоорієнтованих галузей, збереження промислового потенціалу, формування трудового ресурсу, підготовки Плану відновлення. Частину з них враховано в урядових рішеннях і законодавчих ініціативах парламенту. Проте координація між профільними органами влади залишається слабкою. Відсутність єдиного центру відповідальності, міжвідомчі суперечності та інертність у прийнятті рішень гальмують реалізацію навіть уже напрацьованих рішень. Зокрема, досі не працює План відновлення України, презентований у Лугано ще у 2022 році. План пріоритетних дій Уряду на 2025 рік також не відповідає стратегічним завданням — модернізації промисловості, підтримці експорту, відновленню ключових галузей.
Штаб наголошує на необхідності підвищення ролі профільних міністерств у формуванні державної промислової політики, активізації програмно-цільового підходу, ухвалення рішень щодо підтримки стратегічних секторів — гірничо-металургійного комплексу, суднобудування, хімічної промисловості, машинобудування, АПК. Також нагальним є питання ефективності виробничої діяльності підприємств, що перебувають в управлінні Фонду держмайна та АРМА.
У цьому контексті Антикризовий штаб закликає ініціювати цільове засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому розглянути низку питань щодо економічної стійкості, самодостатності національної економіки. Йдеться про необхідність вироблення та затвердження єдиної державної політики з відновлення промислового потенціалу, забезпечення зайнятості, підтримки бізнесу і внутрішнього попиту.
Бюджетна декларація, як важливий інструмент середньострокового планування, має бути не лише технічним документом, а частиною амбітної стратегії відродження економіки України.
Детальніше Бюджетна декларація буде розглянута на засіданні Антикризового штабу із направленням системних пропозицій Офісу президента, парламенту, Уряду.