Поділитись
Індекс очікувань ділової активності бізнесу впав до 41 пункту в січні. Про це свідчать дані Національного банку України. В споживацькому сегменті економічні настрої також песимістичні – переважна більшість громадян переконані, що економічна ситуація погіршуватиметься (дані різних експрес-опитувань).
Падіння індексу економічних очікувань бізнесу нижче нейтрального рівня (50 пунктів) свідчить про серйозні побоювання та невпевненість серед підприємців. Це може мати низку наслідків, серед яких: зменшення інвестицій, скорочення виробництва та відповідно до цього до кількості робочих місць.
Також невпевненість серед бізнесу може переноситися на споживчий сегмент, що може призвести до зменшення попиту на товари та послуги.
Значною мірою це пов’язано із повномасштабною агресією рф та посиленням їх атак на окремі ділянки фронту, а також із зменшенням/затримкою надходжень міжнародної фінансової допомоги, переконані в Українському союзі промисловців і підприємців.
Іншими причинами є також відсутність комплексної стратегії розвитку і підвищення економічної самодостатності в умовах воєнного стану.
Вона мала б передбачати деяке податкове послаблення для стимулювання самозайнятості та малого підприємництва, розв’язання проблеми блокування податкових накладних, прийняття нормативних документів по кредитуванню підприємництва, страхування інвестицій від воєнних ризиків та ін.
Багато в яких напрямках уряд вже працює спільно із бізнес-асоціаціями України, зокрема і УСПП.
В діловому союзі і Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє під його егідою, пропонують пришвидшити, а головне – систематизувати цю роботу. Тут проводять щотижневий моніторинг ділової активності, експортних показників України, а також комунікують із бізнесом щодо наявних у них проблем в податковій, ресурсній, логістичній площинах.
Спираючись на власні дані та офіційну статистику, експерти УСПП пропонують наступні рекомендації:
1.Реформа податкової системи: слід розглянути можливість широкого перегляду податкової системи з метою спрощення та зниження податкового тягару для бізнесу. Це може включати зменшення податкових ставок та спрощення процедур звітності.
2. Поліпшення інвестиційного клімату: слід активно працювати над створенням сприятливих умов для інвестицій, зокрема, шляхом зниження адміністративних бар'єрів, посилення захисту прав власності та забезпечення прозорості та стабільності управління.
3. Розвиток людського капіталу: інвестування в освіту, навчання та розвиток робочої сили може допомогти підвищити продуктивність та конкурентоспроможність економіки в умовах воєнного стану. Це може включати програми підвищення кваліфікації, стимулювання інновацій та розвиток ринку праці. За прогнозами Мінекономіки, в найближчі роки Україні може не вистачати кількох мільйонів трудових ресурсів, передовсім – спеціалістів у будівництві, інженерії, технічних галузях тощо. Тут потрібно діяти на випередження.
Загалом економічна стратегія має включати заходи з розвитку економіки в умовах воєнного стану, її мобілізацію на потреби оборони України, пошук альтернативних джерел доходів (не через збільшення податків).
Це допоможе підвищити довіру бізнес-спільноти, що може привести до зростання інвестицій та створення нових робочих місць.