Поділитись
Боротьба за економічну, фінансову самодостатність є невід'ємним елементом стратегії перемоги над російським агресором в умовах затяжної війни. Збільшення внутрішнього виробництва та розвиток власних ресурсів дозволять Україні зменшити залежність від зовнішнього фінансування. Це важливо, адже будь-які коливання в обсягах чи термінах наданні допомоги від наших міжнародних партнерів болюче відображаються на безпекових, соціально-економічних показниках. Перехід до внутрішніх джерел фінансування дозволить країні формувати стабільні умови для зростання ВВП, самозайнятості, а відтак повернення українських біженців додому ще до повної перемоги над рф.
На цьому акцентує Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану. Цей майданчик об’єднав всі провідні галузеві асоціації виробників, профспілки, Національну академію наук, експертні установи, представників уряду, парламенту.
Експерти переконані, що уряд, владні інституції загалом зараз повинні максимально підвищувати фаховість своєї роботи в економічному напрямі та переходити до формування і реалізації комплексних політик щодо:
- розвитку переробки на заміну сировинній моделі;
- Інвестування, кредитування бізнесу;
- розбудови стійкої економічної бази агропромислового комплексу, металургії, машинобудування, будівельної, транспортної галузі на індустріально-інноваційних принципах;
- покращенню експортної логістики в умовах блокування рф портів України та деякими торгівельними протиріччями з низкою країн ЄС.
Попри те, що наступного року Україна потребуватиме понад 41 млрд доларів зовнішньої фінансової підтримки аби закрити дефіцит бюджету, уряд не визначився із Планом дій на той же 2024 рік щодо пріоритетів відновлення економіки, експортного потенціалу, покращення ділового середовища для стимулювання економічної діяльності, ефективності державного апарату тощо.
Так, за перші 9 місяців поточного року є додаткове падіння експорту на 14-15% (до його зниження на 30% у минулому 2022 році). Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі складає 21 мільярд доларів. Поряд із цим Національний банк України знижує терміни повернення валютної виручки експортерам агросировини з 180 до 90 днів. Це при тому, що морські шляхи практично недоступні для експорту, триває блокування польськими перевізниками пунктів пропуску на українсько-польському кордоні тощо. Антикризовий штаб, УСПП вже зверталися з цього приводу до регулятора і КМУ, підкреслюючи, що терміни отримання прибутку за контрактами для багатьох експортерів – більше 4-5 місяців, а, отже, виконати рішення НБУ практично неможливо.
Це ж стосується і політики повернення української банківської системи до кредитування виробників. Програми «Доступні кредити 5-7-9» недостатньо для покриття запитів бізнесу, 60% з яких мають гостру потребу в поповненні оборотного капіталу. Свого часу підвищення НБУ облікової ставки аж до 25% паралельно із високою прибутковістю депозитних сертифікатів та держоблігацій, призвело до надприбутковості фінансового сектору і повного знеохочення ним кредитувати реальний сектор економіки.
В рамках підготовки Плану України (Ukraine Facility), остаточна структура та ідеологія якого продовжує дискутуватися в Уряді (задекларований термін готовності листопад 2023 року), зберігається невизначеність щодо пріоритетів фінансової підтримки окремих секторів української економіки, конкретизації підтримки приватного сектору тощо.
Натомість парламентом повернуто довоєнні перевірки і штрафи для бізнесу, НКРЕКП підвищує тарифи на електроенергію для промисловості, а Укрзалізниця обдумує чергове зростання тарифів на вантажоперевезення (минулоріч підвищили аж на 70%). Це негативно вплине на економіку, виробництво і експорт.
Ці та інші приклади свідчать, що уряд повинен посилити свою компетенцію, використати напрацювання експертних інституцій України, бізнесу, серйозно взяти до уваги їх конструктивні пропозиції та ефективно впроваджувати спільні заходи, спрямовані на зміцнення економіки в умовах затяжної війни.
Важливо координувати свої дії із парламентом, НБУ, перенаправляти фінансову допомогу наших міжнародних партнерів в розвиток промислового виробництва, його модернізацію, страхування воєнних ризиків для інвесторів тощо.
«Насправді, маємо всі шанси досягти прискореного росту ВВП, якщо зробимо ставку на переробну промисловість, вирішимо логістичні проблеми і максимально підтримаємо на державному рівні діючий бізнес. Зміцнення економіки – це запорука посилення і обороноздатності в цій війні з російським агресором. Бо нам треба і швидке виробництво боєприпасів, РЕБ, ракет та броньованої техніки в Україні, і робочі руки (Мінекономіки оцінює дефіцит кадрів в 4,5 млн. в найближчі роки), і наповнення бюджету за рахунок збільшення обсягу працюючих підприємств (а не за рахунок максимального податкового навантаження на ті, що лишилися)», - підкреслили в УСПП.
Антикризовий штаб направив комплексні пропозиції прем’єр-міністру Д.Шмигалю, також у профільні комітети Верховної Ради України.
Зі свого боку, при УСПП вже сформовано 2 постійно діючі робочі групи щодо підтримки галузі будматеріалів в Україні, а також розвитку транспортної логістики, до яких ввійшли провідні галузеві асоціації, підприємства та компанії-перевізники, науково-експертні установи.