Поділитись
Війна рф проти України показала гостру необхідність мати диверсифіковані шляхи постачання українського експорту. Через заблоковані нині морські порти раніше проходило до 60% всього експорту і майже 90% зовнішньої торгівлі зерновими, гірничо-металургійною продукцією.
Наразі невідомо, коли з’явиться можливість деблокади портів, окрім того, загроза атак рф буде постійною, аж до досягнення тактичної і повноцінної перемоги над агресором.
Тому вкрай необхідно швидко синхронізувати залізничну інфраструктуру України та ЄС.
На цьому наполягають в УСПП.
Попередні консультації діловий союз провів із Економічним Комітетом Сейму Литви, котрий мав виїзне засідання в офісі УСПП в Києві. Литовська сторона пропонує розширення європейської колії в Польщі та Литві в напрямку від кордону з Україною до порту Клайпеди, щоб синхронізувати її з українською частиною та не перевантажувати товар. Даний проєкт коштуватиме 2 млрд. євро, проте може бути реалізований в достатньо стислі терміни.
У свою чергу УСПП пропонує адаптувати певну кількість наявних в Україні локомотивів під вимоги ЄС (для експлуатації вагонів в габариті 03-ВМ оснащених гальмівними системами відповідно до вимог TSI).
Рішенням може бути створення спеціалізованого рухомого складу в габариті 03-ВМ з комплектами візків на колію 1520 та 1435мм (в останньому випадку оснащеними колесами за вимогами UIC) для можливості курсування вагонів по території країн ЄС.
При діловому союзі діє Антикризовий штаб допомоги бізнесу і промисловості. До його складу входять члени Ради НБУ, керівники міністерств і відомств, обласних військових адміністрацій, реального сектору економіки. Щодня штаб отримує звернення від бізнесу, а також пропозиції профільних асоціацій. Експорт, особливо зерна та ГМК-продукції – одне із найбільш болючих питань, яке відчувають не тільки наші підприємці, але й міжнародні ринки, котрі опинилися в продовольчій кризі через війну рф проти України.
На їх основі УСПП закликає уряд почати працювати над забезпеченням пришвидшеної інтеграції України у транспортну інфраструктуру Європейського Союзу. Це передбачає створення програми розвитку логістики залізничних перевезень між Україною та країнами ЄС у пасажирському та вантажному сполученні.
Крім означених вище пропозицій, до програми мають ввійти наступні ініціативи:
- будівництво на інфраструктурі Укрзалізниці нових розвантажувально/навантажувальних терміналів для забезпечення необхідних обсягів експортних перевезень;
- узгодження типу гальмової системи, що буде застосовуватися на вантажних вагонах (пропонується застосування гальма за стандартами країн-членів ЄС);
- збільшення мультимодальних перевезень у стандартних 20-ти та 40-ка футових контейнерах дооснащених для швидкого завантаження/розвантаження вантажів (зерно) або у спеціалізованих зйомних кузовах на фітингових платформах, які будуть перевантажуватися з колії 1520 мм на 1435 мм на рухомий склад країн ЄС;
- термінове відновлення роботи пошкоджених, модернізація застарілих електричних підстанцій Укрзалізниці;
- продовження реалізації призупиненого проекту «Техніко-економічне обґрунтування з попереднім проектом модернізації залізничної лінії Ковель-Ягодин - польський кордон з подальшою електрифікацією».
Ці та інші обґрунтування вже направлені від імені УСПП та Антикризового штабу Президенту України, Кабміну та Верховній Раді України.
УСПП пропонує не чекати загострення проблеми із неможливістю вивезення достатніх обсягів врожаю на експорт, а починати готувати альтернативні шляхи його постачання, а також зберігання. В останньому випадку йдеться про термінали та спеціальні пластикові рукава, що дадуть змогу зберігати до 7 млн. тон в них.
Нагадаємо, в Україні при споживанні 19 млн. тон в рік врожайність зернових досягала 100 млн. тон, різниця йшла на експорт та була одним із основних джерел надходження валютної виручки. За прогнозами, цьогоріч через війну аграрії зберуть тільки половину – до 50 млн. тон, при цьому ще 23 млн. тон залишаються в Україні з минулого року. Наразі максимальна кількість зернових, яка пішла на експорт через європейські кордони залізничним та автотранспортом до портів Клайпеда, Констанца та ін. – 1, 7 млн. тон (травень 2022), що явно недостатньо.