Поділитись
Економічна криза, спричинена пандемією COVID-19, загострила проблеми деіндустріалізації, браку фінансових ресурсів, зношеності фондів та інфраструктури в Україні.
У 2020 році промислове виробництво скоротилося на 5,2%, а АПК вперше показало колосальне падіння на -11,5%. 1,8 млн. громадян безробітні. В період пандемії та різноманітних карантинних обмежень закрилися тисячі малих підприємств, а решта МСБ втратили до 50% своїх прибутків.
Ситуацію ускладнив великий обсяг „тіньовогоˮ сектору економіки, стійка депопуляція та трудова міграція. Мільйони українців та сотні бізнесів із вітчизняним капіталом закріпилися на ринках сусідніх країн.
При цьому сама Україна за весь час пандемії так і не представила комплексну програму мінімізації її негативних наслідків. Бізнес, роботодавці наполягають на розробці національного плану для відновлення економіки, а також галузевих антикризових програм. Документи мають корелюватися з держбюджетом та планом дій уряду – котрий ще має бути прийнятий.
Про це йшла мова на спільному засіданні Антикризової ради громадських організацій та УСПП.
Серед учасників - президент УСПП Анатолій Кінах, президент Асоціації міжнародних автоперевізників Леонід Костюченко, заступник гендиректора "Нібулон" Михайло Різак, керівництво Експортно-кредитного агентства, компанії «Ernst & Young», представники низки промислових підприємств і ділових організацій, Офісу президента, уряду і парламенту.
Президент УСПП у своєму виступі наголосив, що основною проблемою залишається несистемність дій влади в економічній політиці, відсутність комплексних стратегій та програм. Наразі вони підмінюються ситуативними рішеннями, не забезпеченими ресурсами у державному бюджеті.
«Чи не вперше маємо проблеми не тільки в індустрії, але й в бюджетоутворюючих галузях, таких, як агропромисловий комплекс. Показник машинобудування - мінус 18,5% (у першому кварталі 2021 року - також зниження на 8,1%). Тим часом Україна нарощує імпорт цієї продукції – з Південної Кореї, США, країн Євросоюзу. Досі успішне сільське господарство також просіло, на внутрішній ринок тисне імпорт продукції тваринництва (обсяг зріс вдвічі) та молочки (обсяг зріс в 1,7 рази). Це показник системної економічної кризи. Потрібні скоординовані дії уряду, Верховної ради та самого бізнесу, експортерів», - підкреслив Анатолій Кінах.
Хаотичною він назвав і діяльність влади у сфері організації доступу реального сектору економіки до кредитних ресурсів. Попри наявність програми «Доступні кредити 5-7-9», підприємництво й надалі відчуває фінансовий голод. У той же час облікова ставка НБУ на початку 2021 року збільшувалася вже двічі: з 6 до 7,5%. Це здорожчує і комерційні позики. За підсумками минулого року загальний обсяг банківських кредитів в економіку зменшився на 23,5млрд грн.
УСПП пропонує підготувати Програму спільних дій Уряду та НБУ із забезпечення доступу вітчизняних виробників до ресурсів. Також тут виступають за створення системи гарантування заощаджень в небанківських фінансових установах на засадах державно-приватного партнерства.
У сфері податкового законодавства підприємці стурбовані інформацією про зміни в оподаткуванні малого бізнесу (4 групи), подекуди підвищення рентних ставок та явне зростання тарифів на енергоресурси для промислових і побутових споживачів, спробою криміналізації порушень в підприємницькій діяльності - законопроєкт 3959-1 .
УСПП і АРГО виступають за потребу доопрацювання законопроєкту 3959-1. Документ прийнятий в першому читанні, втім, ділові організації виступили єдиним фронтом: у такій редакції проєкт не може бути ухвалений. Йдеться і про необхідність перегляду концепції «вини» та пов’язаних із нею штрафних санкцій, збільшення часу для сплати податкового боргу тощо.
Учасники засідання наголосили також на потребі ухвалення нарешті закону про локалізацію виробництва, прийняття Стратегії промислової політики, підготовки держпрограм у сферах авіа-, судно-, ракето-космічного будування.
Ці та інші пропозиції сформульовані в комплексному документі "Платформа економічного патріотизму: невідкладні заходи 2021".
Її основою стали результати експертних обговорень, а також меморандуми про співробітництво, укладені з Укрзалізницею, Укроборонпромом, Національною академією педагогічних наук, Національною академією аграрних наук тощо.
Документ спрямують уряду, Офісу президента та Верховній Раді як консолідовані пропозиції українського бізнесу для ухвалення стратегій і програм на загальнодержавному рівні.