Поділитись
Питання про заборону з боку Державної податкової служби інтернет-провайдерам використовувати спрощену систему оподаткування набуло резонансу не тільки в бізнес-середовищі, але й в урядових та парламентських колах.
Відповідно до положень Податкового кодексу України, інтернет-провайдери можуть використовувати спрощену систему оподаткування, працюючи за певними КВЕДами (61.90 – інша діяльність у сфері електрозв’язку). Проте Державна податкова служба (ДПС) почала надсилати їм вимоги перейти на загальну систему оподаткування, посилаючись на Закон «Про електронні комунікації». Цей закон, як вважають експерти, жодним чином не регулює питання сплати податків і не встановлює правових основ для таких вимог.
ДПС аргументує свої вимоги тим, що діяльність інтернет-провайдерів належить до категорії послуг технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, для яких передбачено перехід на загальну систему оподаткування. Однак, на думку галузевих експертів та правників, це трактування не відповідає дійсності. Інтернет-провайдери надають послуги доступу до мережі Інтернет, що відрізняються від технічного обслуговування мереж.
Український союз промисловців і підприємців (УСПП) разом з Інтернет Асоціацією України, Асоціацією правовласників і постачальників контенту (АППК), Асоціацією правників України (АПУ) і Офісом ефективного регулювання (BRDO) ініціювали проведення круглого столу для обговорення цього питання.
До заходу долучилися голова парламентського підкомітету Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко, заступник голови Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації Сергій Штепа, членкиня Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах електронних комунікацій (НКЕК) Вікторія Трощенко, радник віце-прем’єр-міністра з інновацій-міністра цифрової трансформації Денис Поздняков, суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Наталія Блажівська, представники Антимонопольного комітету, Мінцифри, юристи.
Учасники круглого столу наголосили на важливості дотримання чинного законодавства. За їх словами, дії ДПС, що змушують інтернет-провайдерів перейти на загальну систему, не відповідають нормам Податкового кодексу та Конституції України, а також порушують принцип стабільності податкового законодавства.
За даними НКЕК, послуги фіксованого доступу до мережі Інтернет надають 3 039 постачальників, з яких послуги саме споживачам сільської місцевості надають 1 281 постачальників . Вони забезпечують потреби у зв’язку як фізичних осіб (домогосподарств), так і суб’єктів господарювання, у тому числі шкіл, лікарень, сільських рад тощо.
«Відповідно, саме споживачі населених пунктів сільської місцевості (тобто 26% від загальної кількості споживачів) опиняться в зоні ризику або підвищення вартості послуг, або взагалі залишаться без можливості мати доступ до мережі Інтернет. При цьому це найбільш чутлива до цінових коливань верства населення», - наголосила Вікторія Трощенко.
Більше того – саме малі інтернет-провайдери залишаються працювати в прифронтових зонах, даючи можливість доступу наших громадян до електронних комунікацій.
«Це питання безпеки і своєчасного інформування наших громадян про ризики, які існують поблизу зон бойових дій. Також збереження спрощеної системи оподаткування для малих провайдерів – це підтримка самозайнятості, диверсифікація джерел підключення до інтернету, що особливо важливо під час війни, коли кожен має доступ до оперативних новин і державних повідомлень», - прокоментував президент УСПП Анатолій Кінах.
Очільник ділової спільноти звернув увагу, що саме малий і середній бізнес є основою економіки, особливо зараз, в умовах війни з рф. Такі підприємці створюють і підтримують робочі місця в прифронтових територіях, сплачують податки та активно підтримують Сили оборони України.
Тому одностайною позицією УСПП, інтернет-провайдерів, представників Мінцифри, НКЕК, парламенту тощо є підготовка і прийняття законопроєкту, який би врегулював питання оподаткування постачальників послуг з надання доступу до мережі Інтернет. При цьому, понятійний апарат має бути приведений у відповідність до вимог європейського законодавства, а норми ЗУ «про електронні комунікації» та Податкового кодексу України – узгоджені. На час доопрацювання та внесення до ВРУ такого документу, його голосування тощо – дії податкової щодо заборони малим інтернет-провайдерам і надалі перебувати на спрощеній системі – призупинити.
Про це зазначили і Олександр Федієнко, і Сергій Штепа.
«Я готовий зареєструвати законопроєкт, щоби вирішити це питання. Умови: загальна позиція всієї галузі та підтримка Міністерства трансформації», - підкреслив С.Штепа.
На депутатські звернення до Прем’єр-міністра – урядовим структурам доручено надати свої рекомендації до змін до законодавства.
«Бо маємо вже негативні наслідки: 700-800 суб’єктів сфери телекомунікацій вже подали заяви про припинення своєї діяльності. Які є ризики? Умовно, ми можемо лишитися із, наприклад, 5-ма операторами зв’язку, які більше думатимуть про бізнес, ніж про доступність послуг та забезпечення інформаційної безпеки, особливо в регіонах, де це життєво необхідно», - розповів О.Федієнко.
«Ми вже провели низку зустрічей із профільними асоціаціями і готові відпрацювати із нардепами відповідні законодавчі зміни», - додав Денис Поздняков.
Державна регуляторна служба України (ДРС), аналізуючи це питання, також висловила підтримку бізнесу. У своїй відповіді ДРС зазначила, що роз’яснення ДПС щодо переходу провайдерів на загальну систему не є нормативним актом, тому не повинно мати юридичних наслідків.
За підсумками круглого столу в УСПП будуть підготовлені відповідні рекомендації та конкретні пропозиції по згаданому законопроєкту, які передадуть в парламентські комітети, Мінцифри, Мінфін, Прем’єр-міністру України, а також всім профільним держструктурам.