Поділитись
Від початку повномасштабної агресії рф проти України при Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП) діє Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану. Цей майданчик об’єднав галузеві ділові асоціації, великий та малий бізнес, профспілки, наукові установи, серед яких і Національна академія наук, а також представників Кабміну, Офісу Президента, Верховної Ради, Нацбанку тощо.
Така комунікаційна платформа виявилася ефективною для вирішення деяких поточних проблем бізнесу та економіки загалом.
Втім, Антикризовий штаб наполягає на комплексності заходів влади щодо підвищення економічної самодостатності та реалізації І етапу Плану відновлення України.
Експертні та ділові кола неодноразово направляли свої пропозиції в уряд та парламент, маючи на меті виокремлення першочергових пріоритетів в економічній політиці та механізмів досягнення поставлених цілей.
Зокрема, це стосується Планів заходів щодо гірничо-металургійного комплексу, АПК, будівельної галузі, розвитку підприємництва, а також удосконалення грошово-кредитної політики НБУ (повернення банків до кредитування бізнесу); страхування інвесторів від воєнних ризиків; збереження і розвиток людського капіталу.
Бізнес турбує той факт, що Верховна Рада України розпочала розгляд проєкту бюджету на 2024 рік вже “традиційно” без програми діяльності Кабміну та Плану пріоритетних заходів в економіці. Відтак, плануючи фінансову діяльність на цілий рік в умовах продовження війни, уряд не розробляє стратегій повернення українських біженців та підприємців, які виїхали за кордон (тільки в Польщі за останній рік відкрито 20 тис. бізнесів, де хоча б одним співвласником є українець).
Немає конкретики і щодо Плану відновлення України, адже він повинен передбачати низку реформ (податкову, регуляторну, підвищення рівня кредитування, страхування), модернізацію базових галузей, зростання рівня переробки сировини в Україні та експорту вже готових товарів тощо.
“Потрібен рух в даному напрямі та негайне впровадження І етапу такого Плану. Зараз є вікно можливостей - ЄС, США, Канада тощо - готові виділяти під ці цілі ресурси, більше того - є зацікавленість приватних інвесторів з-за кордону. А саме приватний капітал буде рушійною силою відбудови. Так, у Польщі більше 2,5 тис. компаній виявили готовність долучитися до процесів відновлення інфраструктури, енергетики, житлового фонду України. Ці процеси мають бути об'єднані та координовані”, - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Антикризовий штаб бере участь в розгляді проєкту бюджету-2024 і буде наполягати, що, незважаючи на воєнний стан, Україна має посилювати не тільки напрям споживання ресурсів, але й розвитку. Особливо це стосується адаптації стандартів і регламентів до світових загалом, і ЄС зокрема, адже ми вже набули статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. І цей процес не може бути відтермінований через неготовність економіки, слабку інституційну складову в даному напрямі чи схожі речі.
У чинному проєкті документу передбачено, що всі доходи бюджету (1,6 трл. грн) будуть спрямовані на оборону. Соціальні видатки (пенсії, медицина, освіта тощо) фінансуватимуться за рахунок донорської допомоги наших західних партнерів. Які дедалі уважніше стежать за ефективністю використання наданих коштів.
“Безумовно, без допомоги міжнародних партнерів ми обійтися не можемо, тому ми дуже вдячні за продовження такої підтримки України в час війни. Водночас, нашим завданням є підвищувати власну економічну самодостатність, а не продовжувати розраховувати тільки на донорські кошти, гранти і кредити. Це можливо лише за умов запуску програм розвитку переробної галузі, підвищення рівня локалізації виробництва в держтендерах, відкриття нових виробництв в Україні та модернізації існуючих, проте технологічно застарілих. Тобто фінансову допомогу спрямовувати не тільки на поточне споживання, але й вкладатися в розвиток економіки”, - підкреслили в УСПП.
27 вересня в Антикризовому штабі відбудеться засідання з питань індустріально-інноваційного розвитку переробної промисловості. Йтиметься про нову економічну модель в умовах воєнного стану, яка б дозволила б збільшити обсяги зростання ВВП, платоспроможності внутрішнього ринку, вирішила б поточні проблеми українського підприємництва.