Бізнес вимагає покласти край системній корупції

Facebook Поділитись
Бізнес вимагає покласти край системній  корупції

Захист економіки від впливу організованої злочинності – такою є тема  Харківського міжнародного юридичного форуму, який традиційно проводить Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого при участі  міністерств економіки, освіти і науки, юстиції України та має загальнодержавне значення. В он-лайн форумі взяли участь науковці і юристи більш 30-ти країн, серед них США, Франція, Німеччина, Італія, Данія, Норвегія, Литва, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан та багато інших.

На форумі виступили перший віце-прем’єр-міністр, міністр  економіки  України Олексій Любченко, ректор НЮУ ім. Я.Мудрого Анатолій Гетьман, голова Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе, директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, голова Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич та інші.

«На жаль, поки незалежна Україна важко збирала свій державницький, господарський досвід, організована злочинність так само «розвивалася» –  від початкового накопичення капіталу до свого роду «професіоналізму», який полягає в основному у тісній взаємодії з корумпованими представниками влади. У світі з 180 країн за рейтингом сприйняття корупції Україна в 2020р. посідала 117 місце. За даними КМУ, обсяги тіньової економіки в 2020р. складали 30% ВВП і зросли порівняно з 2019р. на 3%, причому особливо – у сфері природних ресурсів, енергетики. Зростала кількість організованих злочинних угрупувань, яких цікавила економічна сфера: у 2019р. їх було 260, в 2020р. – 377, у першому півріччі 2021р.– 217», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Він висловив думку, що статистика не формує об’єктивну картину, оскільки лише фіксує  порушення закону, а чи дійшли вони до суду і яким чином там розглянуті – є дуже велике питання.

Де, на його погляд, зосереджена максимальна кількість економічних злочинів? Треба жорстко контролювати використання державних фінансових ресурсів, державні закупівлі. Неприпустимо, коли при наявності непоганої системи «Прозорро» допускаються закупівлі без тендерів і конкурсів, як це відбувається з будівництвом аеропортів, Укрзалізницею, кільцевою дорогою навколо Києва.  Саме таким чином в середньостроковому вимірі втрачаються державні кошти для підтримки національного товаровиробника, започаткування програм імпортозаміщення, локалізації виробництв, стимулювання залучення інвестицій.

Непродумана  антипромислова банківська, валютно-курсова політика по суті межує з корупцією.  Так, продаж ОВПД в 2019р. під річні 18-19% фактично зруйнувала систему кредитування національного товаровиробника, дозволила «рідним» олігархам легально забрати з бюджету величезні суми, заморозивши економіку. Банківська система фактично стала заручницею паперових спекуляцій.  Повернемось до проблем так званого «банкопаду» – як використані активи і майно збанкрутілих банків? Очевидно, перед нами корупція значних масштабів, однак вона не розслідувана і продовжує наносити збиток державі.  

Дуже багато запитань навколо   цін і тарифів на газ і електроенергію.    Вони зростають і загрожують соціальними потрясіннями, але  на більшість злободенних питань ми так і не знаємо відповідей. Що відбувається з видобутком в Україні власного газу – його собівартість 2-3-грн. за кубометр, він значно міг би знизити ціни і задовольнити потреби  хоча б побутових споживачів? Де програми з розвитку України як самодостатньої енергетичної держави?

Треба розібратися з управлінням в системі державних монополій, таких як «Укрзаліцниця», «Укренерго», приділити величезну увагу таким явищам, як корупція з поверненням ПДВ, контрабанда, рейдерство, в тому числі за участі держави. Ми вважаємо помилкою скасування комітету по  боротьбі з організованою злочинністю  ВРУ; наполягаємо, щоб в раду громадського контролю Бюро економічного безпеки обов’язково увійшли представники потужних бізнес-об’єднань України.  

Про власний досвід боротьби з рейдерством у співпраці з громадськими організаціями розповіла президент групи компаній «Петрус» Людмила Русаліна.  

Форум у Харкові продовжиться кілька днів і розгляне питання «Європейські цінності і конституційне правосуддя», «Бізнес і права людини у програмах навчання за економічними і юридичними спеціальностями»; «Проект нового Кримінального кодексу України у вимірі верховенства права»,  «Застосування прав людини до сфери цифрових технологій» тощо.