Поділитись
Верховна Рада проголосувала в першому читанні і за основу законопроєкт №8401 — він з 1 липня цього року скасовує воєнні пільги для платників податків, повертає податкові перевірки й штрафи. Ініціатором виступив уряд та парламентський комітет з питань податкової і митної політики.
Бізнес висловив цілу низку пропозицій та зауважень до документу, оскільки вважає, що чимало із зазначених в законопроєкті норм тільки погіршать і без того непросте становище малого і середнього бізнесу.
Про це заявили експерти Українського союзу промисловців і підприємців.
«Мінфін надав цифру: 57% платників податків в Україні мають оборот до 3 млн грн в рік. Де-факто це малий бізнес, на якому зараз тримається економіка країни. Це свідчить про кілька системних проблем: маючи брак капіталу та проблеми із податковим полем, малий бізнес в Україні не зростає. Друге – саме МСБ найбільше потерпає від блокування податкових накладних, несвоєчасного повернення ПДВ, високих ставок кредитів, визнання бізнесу ризиковим і т.д. Тому тотальне повернення до довоєнних правил гри, у той час, коли війна триває, є неправильним. Автори законопроєкту суперечать самі собі», - зазначила віце-президент УСПП Юлія Дроговоз.
Анатолій Кінах, котрий очолює УСПП, Антикризовий штаб стійкості бізнесу в умовах воєнного стану, наголосив: прогнози розвитку нашої економіки у 2023 році коливаються від -3% до +1%. В 2024 році - до +3,2%. Такими темпами у найближчі 4-5 років ми плануємо компенсувати тільки 60% від падіння ВВП (-29,2%) в 2022 році через повномасштабне вторгнення рф.
«Рівень бідності, прогнозований Світовим банком, сягне 60% в поточному році. Дані Кабміну – безробіття на рівні 30%. Половина видатків з бюджету фінансується за рахунок зовнішньої допомоги: кредитів, грантів. Паралельно облікова ставка НБУ зберігається на рівні 25%, збільшується тиск правоохоронних органів на бізнес. Тому в контексті конструктивної співпраці необхідно об'єднано зусилля та почати вирішувати проблеми підприємництва, а не посилювати перевірки і штрафи», - зазначив лідер ділової спільноти.
УСПП вимагає в законодавців не маніпулювати поняттями і не порівнювати ставки податків з ЄС. Важливе саме податкове навантаження на бізнес в цілому, доступ виробників до дешевих кредитів тощо. На відміну від європейських, українські виробники не мають дотацій від ЄС і уряду, кредитні ставки відрізняються в десяток разів. Також слід розуміти, що бізнес інвестує кошти у відновлення від руйнувань і збитків, завданих агресією рф, та не може застосувати їх задля розвитку.
«Законопроєкт №8401 не досягне заявлених цілей щодо збільшення податкових надходжень, адже в такому його вигляді він зажене частину підприємців в тінь, а також посилить тенденцію перенесення бізнесу за кордон», - наголосили в УСПП.
Які негативні аспекти законопроєкту? Перше – це податкові перевірки - головний біль для підприємництва. Будуть оскарження, звернення до суду, це додаткові витрати і час. Плюс такі перевірки, як заявлено, будуть проводитися в умовах безпечного доступу до платників податків. Хто це вирішуватиме? В умовах війни, коли є прильоти по столиці, умовно безпечних тилових містах, не кажучи вже про області, які ближче до лінії бойових дій чи до тимчасово окупованих територій, гарантувати безпеку неможливо.
Сам факт поновлення перевірок у воєнний час – це тиск на бізнес. За даними Офісу бізнес-омбудсмена, тільки 6% відкритих проти бізнесу справ доходить до суду, а в процесі цього бізнес-діяльність підприємства ставиться на паузу.
Змінюються підходи до дати визнання податкового кредиту за послугами від нерезидентів. Платники тепер повинні в одному місяці сплатити зобов’язання, а отримати податковий кредит зможуть тільки в наступному. Така норма була чинна багато років тому і зусиллями ділової спільноти, експертів вона була змінена до поточної – і сплата податків, і податковий кредит в рамках одного місяця. Відкат до попередніх норм спричинить багато проблем для бізнесу, збільшивши фіскальне навантаження.
На час воєнного стану І і ІІ групи мали право не сплачувати єдиний податок, тепер же законопроєктом пропонується повернути таке оподаткування. Також скасування 2% ставки означає для одних повернення на стару ставку 3-5%, а для тих, хто був на загальній системі оподаткування -вони отримають складний перехідний період, в рамках якого за певними операціями буде донарахування податків.
Єдиний позитив – у законопроєкті враховано пропозицію УСПП щодо пом’якшення цього перехідного періоду. Також враховано скасування певних штрафних санкцій. Якщо за результатами перевірки буде донарахований податок і його платник сплатить, то штрафів не буде.
Але цього недостатньо, і концептуальні недоліки законопроєкту перекривають факт врахування в ньому окремих нюансів, пропонованих бізнесом.
«В цих складних умовах треба шукати шляхи підтримки бізнесу. Скасувати пільги і мораторій на перевірки в умовах воєнного стану, не запропонувавши нічого взамін – це просто неправильно. УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану звернеться до ВРУ, Мінфіну та Мінекономіки із вимогою відправити згаданий законопроєкт на доопрацювання та врахувати позицію бізнесу», - прокоментували в УСПП.
Це ж питання було розглянуте, серед іншого, в рамках спільного круглого столу із Асоціацією платників податків, Федерацією професійних бухгалтерів та аудиторів України, до якого долучилися очільники ДПС, представники Мінекономіки, голова профільного комітету ВРУ Д. Гетьманцев, бізнес-омбудсмен Р.Ващук та ін.
За результатами КС також готуються рекомендації, що будуть передані парламенту і уряду.
До слова, на сайті Президента України вже зареєстрована та набирає голосів петиція про ветування законопроєкту №8401.
УСПП вже писав раніше, що стартувала друга хвиля перенесення бізнесу за кордон. Якщо раніше причиною були безпосередньо війна та обстріли російськх агресорів, то зараз – більш сприятливе податкове поле в країнах ЄС та доступність дешевих кредитів. Лише у Польщі українці зареєстрували 10,2 тис. ФОП, половина з них продовжує бізнес, який розпочала в Україні. Зростання кількості релокованих українських підприємств відбувається і в Чехії, а також Німеччині.
Згідно травневого експрес-опитування УСПП, тільки 30% бізнесів відновило довоєнні обсяги виробництва.