Поділитись
10 вересня 2019 року ВРУ прийняла за основу законопроекти:
- «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (реєстраційний № 1053 від 29.08.2019 р.);
- «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (реєстраційний № 1073 від 29.08.2019 р.).
При цьому профільний Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики 5 вересня 2019 р. рекомендував прийняти ці законопроекти у першому читанні та в цілому.
Аналіз законопроектів свідчить про наявні суттєві ризики для малого бізнесу, оскільки законопроекти передбачають:
- Розширення сферу застосування РРО за рахунок підприємців – платників єдиного податку 2, 3 та 4 груп єдиного податку.
- Застосування перехідного періоду з 1 січня по 31 грудня 2020 року не для всіх категорій підприємців. Для окремих категорій закон набуває чинності з моменту вступу Закону в дію, тобто через 6 місяців з наступного дня після опублікування. Це підприємці, що здійснюють діяльність у сфері:
- реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- реалізації уживаних товарів;
- діяльності громадського харчування;
- діяльності туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов'язану з цим діяльність;
- діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;
- реалізації деталей та приладдя для автотранспортних засобів до переліку, який затверджується КМУ.
Тобто законопроект передбачає застосування РРО для значної частини підприємців без будь-якого перехідного періоду. Враховуючи, що нормативно-правові акти повинні розроблятись Кабінетом Міністрів України також 6 місяців, можна передбачити ті умови, в яких опиняться ці категорії підприємців.
- Запровадження програмних РРО без чітких часових рамок та технічних умов такого запровадження.
На сьогоднішній день у публічному просторі відсутні результати тестування новітніх моделей програмних комплексів, розробка яких мала відбуватись в рамках експериментального проекту, що провадився КМУ. Враховуючи відсутність технічної документації, відповідних нормативно-правових актів, які б регулювали застосування програмних РРО, можна зробити висновок, що на момент введення в дію закону підприємці будуть змушені придбати старі моделі РРО та відмовитись від застосування програмних РРО, виходячи з неготовності таких програмних РРО до масової експлуатації та відсутності нормативної документації.
- Застосування старих за ідеологією штрафів та суттєве збільшення їх розмірів.
- Запровадження додаткового механізму контролю у вигляді так званого «кешбеку»: перевірки контролюючими органами суб’єктів господарювання проводитимуться на підставі скарг-звернень споживачів з наступною компенсацією таким скаржникам частини сум від стягнених штрафів. При цьому бізнес на фоні відсутності чітких процедур доведення обґрунтованості таких скарг знепокоюється тим, що запропонований механізм контролю дасть можливість для маніпуляцій та зловживань з боку конкурентів та недобросовісних споживачів.
Враховуючи ці перестороги, бізнес негативно сприймає вищезазначені законодавчі ініціативи. Крім того, розробка законопроектів відбулась у закритому режимі, з залученням вузьких лобістських груп, без забезпечення паритетної участі в цій роботі представників малого бізнесу, якого безпосередньо і стосувались запропоновані законопроектами зміни.
Наголошуємо, малий бізнес має обґрунтовані конструктивні пропозиції ї намагається донести їх до влади:
- Розширення сфери застосування РРО можливо лише після розробки та тестування програмних РРО та оцінки їх вартості для державного бюджету та для бізнесу, а також розуміння вартості їх обслуговування. Для цього дата запровадження таких РРО повинна встановлюватись тільки після періоду тестування, яке повинно проходити на умовах добровільної участі суб’єктів господарювання без застосування штрафів та за результатами аналізу результатів такого тестування.
- Потрібен перегляд кількості, складу та розміру штрафів за порушення у сфері розрахункових операцій.
- Необхідно встановити більш чіткі правила для обліку розрахункових операцій у сфері Інтернет-торгівлі.
- Треба відмінити «кешбек», як такой, що суперечить законодавству у сфері державного нагляду та контролю.
Враховуючи, що ВРУ проголосувала за доопрацювання законопроектів за скороченою процедурою, у бізнесу є лише 7 днів для подання своїх пропозицій та зауважень.
Ми переконані: усі зміни в фіскальній сфері мають бути обґрунтованими та виваженими. Лише добровільність, зрозумілість їх для малого, середнього бізнесу, спрямованість в бік підприємницьких свобод забезпечать ефективність перетворень, а не чергове занурення «в тінь» та віток бізнес-міграції. Постійний конструктивний діалог влади і бізнесу, влади і громадськості – ось запорука як економічного розвитку, так і довіри бізнесу до своєї держави.