Поділитись
За рік повномасштабної війни українська економіка втратила біля 30% ВВП, 13 млн. людей були змушені покинути свої домівки, половина з них – виїхала за кордон. Російська агресія коштувала Україні 134,7 млрд доларів прямих збитків, а потреби у відновленні становлять щонайменше 410 млрд. доларів. Такі дані підрахунків експертів Світового банку та ЄС.
Проте людські втрати, зруйнована інфраструктура, житловий фонд, закриті виробництва, заміновані поля, забруднені водойми і ґрунти – все це в сумі відібрало в нашої країни 7-10 років попереднього розвитку і досягнень. А це вимагає від держави, бізнесу, усього українського суспільства максимальної концентрації волі, зусиль, відповідальності щодо відновлення від наслідків повномасштабної війни рф проти України.
З тим фактом, що російський агресор має відповісти – не тільки перед міжнародним трибуналом, як військові злочинці, але й економічно – погоджуються всі розвинені країни світу. В Євросоюзі опрацьовуються механізми, згідно яких заарештоване російське майно за кордоном може бути передане на потреби відновлення України. Це не є швидким процесом, є чимало юридичних перепон, які слід подолати. Також необхідно залучати чимало інвестицій з-за кордону, оскільки ресурси внутрішнього ринку обмежені та не здатні покрити такі величезні суми на модернізацію і відбудову економіки.
Турбує, що влада не виявляє тут лідируючої ролі організатора цього процесу, оскільки ось вже більше року немає чіткої структури залучення і розподілу грантів/міжнародної фінансової допомоги на пріоритетні потреби економіки, планів відновлення України в кожній сфері державної політики тощо. Створена ще в квітні 2022 року відповідно до указу Президента Національна рада відновлення України від наслідків війни не демонструє ні активності, ні конкретних результатів своєї роботи. Презентований влітку минулого року План відновлення України в Лугано також залишився більш деклараційним, ніж робочим проєктним документом.
На цьому наголосили представники Українського союзу промисловців і підприємців, Антикризового штабу допомоги бізнесу на парламентських слуханнях у Комітеті ВРУ з питань економічного розвитку. УСПП виступив співорганізатором заходу, до якого долучилися топ-урядовці, керівники промислових асоціацій, роботодавці, профспілки, науковці тощо.
Президент УСПП Анатолій Кінах звернув увагу, що падіння промисловості перевищило 35%, а в деяких сферах, як-от гірничо-металургійному комплексі – ситуація критична. На його думку, окрім безпосередньо російської агресії, на це вплинув також низький рівень адаптації національної економіки до потреб воєнного стану, відсутність чіткої промислової політики як до 2022 року, так і після масованого вторгнення рф.
«Прогнозні оцінки зростання економіки в поточному році не перевищать 1% за оцінками уряду в березні 2023. Цього критично мало, бо фактор часу відіграє надзвичайно важливу роль. Нам потрібні ресурси, щоб збільшувати фінансування ЗСУ (із державного бюджету), а також щоб біженці поверталися додому. Це стане можливо тільки, якщо тут будуть робочі місця, доступний житловий фонд, компенсації постраждалим – як фізичним особам, так і бізнесу – від російської збройної агресії. Україні потрібен робочий План відновлення із секторальними галузевими програмами. І на основі цього треба акумулювати гранти, міжнародну фінансову допомогу, власні ресурси – і провадити активну діяльність. По суті, це боротьба за збереження та розвиток людського потенціалу України», - наголосив Анатолій Кінах.
Відтак, УСПП, Антикризовий штаб, роботодавці звертаються до Президента України В.Зеленського щодо важливості проведення засідання Національної ради якнайскоріше та затвердження нею заходів реалізації першого етапу Плану відновлення економіки.
До таких висновків прийшли і учасники вже згаданих комітетських слухань. За підсумками цього засідання будуть підготовлені відповідні рекомендації Комітету з питань економічного розвитку, які також будуть направлені в уряд та Офіс президента.