Поділитись
Важкі випробування, які зараз проходить Україна, потребують від влади, бізнесу, громадянського суспільства синергії зусиль для перемоги над російським агресором та сучасного відновлення України.
Це стосується не лише лінії фронту, але й економічного сектору., який, на жаль, за 1,5 роки повномасштабної війни не був адаптований до того масштабу викликів, з якими стикнулася країна.
Втрати національної економіки під час повномасштабної російської агресії проти України - падіння ВВП у 2022 році на 29,1%, зростання безробіття на 36%, за даними ООН, кількість українських біженців у світі 6,28 млн осіб, ріст рівня бідності в країні, за прогнозом Світового банку до кінця 2023 року до 55% - потребує залучення багатомільярдних інвестицій, а також стимулювання українського бізнесу триматися на плаву та створювати нові робочі місця.
Системної політики в даному напрямі не має ні уряд, ні Нацбанк. Не заперечуючи позитивний ефект від окремих ініціатив НБУ та Кабміну, варто зазначити, що підприємництво практично не має доступу до кредитів через утримування високої облікової ставки в 25% та ласі депозитні сертифікати для банків, відчуває посилення фіскального тиску, є проблеми з поверненням ПДВ, блокуванням податкових накладних тощо.
Відтак, половина видатків із державного бюджету фінансується за рахунок саме міжнародної фінансової допомоги (позик і грантів) і в найближчому майбутньому ця ситуація навряд чи зміниться, оскільки в України немає чіткого плану дій по економічному відновленню.
Якщо масштабна міжнародна підтримка (30 млрд дол у 2023 р. + 15,6 млрд дол. від МВФ) не використається зараз як можливість отримати запас часу для вдосконалення грошово-кредитної політики, більш ефективного фінансування зайнятості, виробництва, то у найближчі роки матимемо проблеми.
На цьому наголосили учасники засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, участь в якому взяли представники ВРУ, Офісу президента, КМУ, Ради НБУ, профспілки, наукові заклади, бізнес.
Експерти підкреслили необхідність більшої адаптації грошово-кредитної політики до потреб національної економіки в умовах воєнного стану. Це передбачає системну і послідовну співпрацю НБУ, уряду та парламенту.
Рекомендації Антикризового штабу направлені в Офіс президента, Верховну Раду, уряд та НБУ.
Окрім потреби погодження спільної стратегії (разом із бізнесом) в згаданій царині, пропонується також внести законодавчі зміни щодо пріоритетизації функцій НБУ в процесі відновлення економічної та фінансової самодостатності України.
“Рекомендуємо Нацбанку врахувати світовий досвід успішної боротьби з підвищеною інфляцією за утримання облікової ставки нижче інфляції. При цьому звернути увагу на такі потужні чинники впливу, як витратна і структурна інфляція, зниження платоспроможності населення (зростання рівня бідності), динаміка грошової бази та її наповнення товарною масою, видатки на сплату відсотків комерційним банкам за депозитні сертифікати НБУ тощо”, - йдеться в рішенні Антикризового штабу.
Учасники засідання відзначили, що в умовах зниження обсягів кредитування у 1 кварталі цього року банківський сектор отримав високий прибуток 34 млрд грн. Проблемою такої політики є подорожчання державного боргу і підвищення витрат бюджету. Це замкнуте коло не сприяє економічному відновленню.
Кабміну рекомендовано врегулювати накопичені «погані» борги, з визначенням спеціальної політики щодо заборгованості через війну, зокрема – шляхом виокремлення спеціалізованої фінансової установи. Також доцільним є встановлення особливих інструментів кредитування відновлення, включаючи використання страхування, гарантій, територіально-орієнтованих механізмів; створення та застосування сучасних фінансових інститутів розвитку (з урахуванням європейського досвіду) – національних публічних фінансових установ розвитку (Kreditanstalt für Wiederaufbau), national promotional banks, Targeted Longer Term Refinancing Operations (TLTROs), муніципальних банків.
У своєму рішенні Антикризовий штаб не підтримав підготовку до другого читання законопроєкт №8401, яким повертаються довоєнні перевірки і податкові ставки, вимагаючи його кардинального доопрацювання.
Бізнес та експертне середовище очікують на конструктивну дискусію з цього приводу із регулятором та урядом, а також більш повного задіяння невикористаного до цього часу потенціалу банківської системи у доопрацьованому урядом Плані відновлення економіки від наслідків війни.