Поділитись
В умовах дуже серйозних викликів, коли Україна одночасно захищає свою територіальну цілісність, цивілізаційний вибір і має величезну кількість системних кризових явищ, в тому числі в економіці, діалог влади і громадянського суспільства – це як подушка безпеки. Там, де є діалог, там є шанс знайти цивілізоване збалансоване рішення на системному, професійному рівні в інтересах суспільства і держави. Там, де його немає, проблема не зникає – вона лише поглиблюється, а потім вирішується за допомогою зовсім інших технологій, які загрожують не лише економіці, але й існуванню самої держави. Про це днями йшлося на розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій і правління УСПП.
«На сьогоднішній день по суті скасований Національний комітет з промислового розвитку, є наміри ліквідувати Раду підприємців при КМУ, і проект такої постанови вже ходить по відомствах. Уже четвертий рік не працює Національна трьохстороння соціально-економічна рада, хоча це передбачено міжнародними угодами, які ратифіковані Україною в рамках соціального діалогу «уряд, роботодавці, профспілки». Роботодавці, нагадаю, свого часу вийшли з НТСЕР через грубе порушення принципів партнерства минулим урядом, але й зараз поки нема активності. На днях профспілки були вимушені тимчасово вийти з процесу формування фонду соціального страхування – вони проти проекту закону, де задекларована монополія держави. Але ми продовжуємо боротися за діалог, і не просто за його наявність, а за його високу якість – він має бути ефективним, рівноправним, постійним, з високою взаємною відповідальністю сторін. Іншого варіанту з точки зору розвитку просто не існує», – наголосив голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.
Учасники засідання закликали урядовців та народних депутатів вийти на новий рівень комунікацій, повернутися до стандартів демократичної держави та зробити зворотній зв’язок, постійні комунікації з громадянським суспільством, діалог з соціальними партнерами (роботодавцями, профспілками) щоденною практикою і таким чином відпрацьовувати важливі для економіки, покращення ділового клімату питання. Вони наголосили на неприпустимості нівелювання і знищення тих складових соціального діалогу, які так важко відбудовувалися за всі роки незалежності нашої держави. Вони підкреслили: там, де є вдала комунікація влади і професійної спільноти, експертів, бізнесу, там можливості знайти збалансоване рішення на системному професійному рівні в інтересах суспільства і держави багаторазово зростають.
У бізнесу накопичилося чимало запитань до партнерів із влади. До прикладу, чому заблокований запуск Експортно-кредитного агентства, діяльність котрого визначена чинним законодавством? Чому на порядку денному не стоїть полегшення доступу підприємців до кредитів? Поки в європейського бізнесу є можливість взяти такі під 0-4% річних, українські виробники змушені платити майже 20% в комерційних банках (облікової ставки НБУ 15,5%). Відтак, багато підприємств не може ні модернізуватися, ні придбати нові технології, ні ризикнути вийти на експорт чи розширити збут на внутрішньому ринку.
Присутні на заході заступниця міністра розвитку економічного розвитку і торгівлі Юлія Свириденко, а також низка нардепів підтвердили своє прагнення вийти на збалансований діалог із підприємцями. Представниця МЕРТ запросила УСПП долучитися до розробки і оцінки проекту Стратегії промислового розвитку, яке формує відомство.
Втім, кажуть в УСПП та АРГО, це повинна бути системна та постійна політика влади – діалог з громадянським суспільством, з бізнесом. Саме вона гарантує ухвалення зважених рішень, а не спорадичні відповіді на справедливі претензії бізнесу.
Учасники розширеного засідання Антикризової ради громадських організацій та правління УСПП в черговий раз наголосили, що діалог з владою потребує значного покрашення; сформулювали вимогу зробити його пріоритетним завданням влади і структурованого громадянського суспільства на даний момент, розширити представництво громадських об’єднань та організацій бізнесу у новосформованих робочих органах при КМУ, зокрема Координаційній раді з питань розвитку мікропідприємництва, Комісії з питань захисту бізнесу тощо.