Бізнес вимагає від влади сучасного економічного курсу

Facebook Поділитись
Бізнес вимагає від влади сучасного  економічного курсу

Представники ділової спільноти звернулися до Президента України щодо необхідності організації робочої зустрічі із українським бізнесом та галузевими асоціаціями. Нагальними  до обговорення та вирішення вони вважають  проблеми кредитного «голоду» економіки, кризового стану стратегічних галузеутворюючих  підприємств України, а також покращення адміністрування податків, перш за все відтермінування закону 2628 та введення нових механізмів контролю за обігом та обліком пального саме для кінцевих споживачів пального з 1 липня ц.р., обнуління митної ставки на імпорт обладнання для модернізації промисловості тощо.

Це було вирішено на  розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та Правлінні  УСПП «Нереалізовані можливості для економічного зростання: що вимагає бізнес від влади», яке зібрало керівників ділових асоціацій України, представників реального сектору економіки, роботодавців, економічних експертів.

 «Суспільство, яке проголосувало проти старої неприйнятної системи влади заради її зміни,  чекає від президентської команди рішучих та продуманих дій. Слід утриматись від прийняття популістських та неузгоджених з ринком рішень. Гостро необхідним є вирішення проблемних для економіки та підприємництва питань», – підкреслили присутні.

Зокрема, українська економіка відчуває вплив цілої низки негативних факторів: відсутність модернізації підприємств (дорогі кредити), суттєвий  брак кадрів (через трудову міграцію спеціалістів та робітників  за кордон), низьку ефективність виробництва (наразі середньостатистичний робітник у Німеччині за 17 днів виробляє стільки ж, скільки робітник в Україні за один рік).

Незначний рівень інтеграції українських товаровиробників доланцюгів доданої вартості зумовлює скочування держави в сировинну «яму». Попри розвиток ІТ-індустрії,  на  надто низькому рівні залишається використання цифрових технологій промисловими підприємствами. Водночас відстороненість банківського сектора від реального  дедалі відчутніше гальмують внутрішній попит.

«За останні місяці минулого і цього року на  внутрішньому  ринку придбано ОВДЗ на 182 млрд. грн. під безпрецедентно високий процент – 18-20, чого немає ніде в світі. Хлинув спекулятивний капітал, створена  нестійка та небезпечна фінансова піраміда, яка немає ніякого відношення до стану і розвитку економіки. Промисловці і підприємці б’ють на сполох: це загрозливо, це створює лише видимість стабільності. В той же час облікова ставка НБУ складає 17,5 %. Наполягаємо на створення механізму поступового повернення кредитування реального сектору економіки, щоб віддавати зовнішні борги, тримати курс гривні не через спекулятивний капітал, а через стабільно працюючу промисловість, малий та середній бізнес», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Учасники запропонували  розглянути усі складові фінансової безпеки на окремому засіданні РНБОУ в контексті ефективного використання ресурсів банківського сектору для покращення динаміки та якості економічного зростання у подальшому.

Від парламенту бізнес очікує розгляду найбільш резонансних законопроектів, зокрема  проекту Закону (реєстр.№10212) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо покращення адміністрування окремих податків і зборів». Учасники засідання наголосили на необхідності, не дивлячись на турбулентність виборчого періоду, вчасно (до 15 вересня) та якісно підготувати та  передати на розгляд в парламент бюджетну резолюцію.  

На погляд ділової спільноти, вкрай актуально та нагально необхідним залишається розробка державної стратегії економічного та промислового розвитку на найближчий та середньостроковий період, яка має бути розроблена лише в партнерстві з громадськими структурами промисловців, підприємців, роботодавців.

На засіданні були також прийняті документи, які регламентують роботу щодо створення представництв УСПП в Катарі та Грузії, окрім того, підписано меморандум із партнерами із громадської організації «Розумне місто».