Поділитись
Парламентарі повернули українських підприємців у «довоєнні» часи, відновивши з 1 жовтня штрафи для певних категорій бізнесу за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Податкова до кінця року має намір перевірити більше тисячі компаній.
Поряд із цим зросли і ставки податків, порівняно із 2022 роком. Хоча рівень кредитування, наприклад, залишився все таким же низьким, а комерційні ставки по кредитам перевищують 20%.
Попри прискіпливу увагу до виробників та експортерів України, які сплачують податки та часто ще й виконують соціальні функції – підтримують мобілізованих працівників, донатять на ЗСУ – самі чиновники вкрай неохоче розкривають інформацію про власні статки та економічну активність під час воєнного стану.
Нагадаємо, що відновлення електронного декларування держслужбовців та депутатів під час воєнного стану було одним із структурних маяків співпраці із Міжнародним валютним фондом. Днями у Верховній Раді голосували 2 законопроекти (№9534 та №9587-Д), що стосуються цього питання. Декларування наче відновили, проте реєстр декларацій лишили закритим для публічного доступу.
Це породжує дуже багато запитань у суспільства та у міжнародних партнерів.
Виходом може бути врахування пропозиції НАЗК: закрити в деклараціях дані, що стосуються адрес і місць проживання, а також повністю закрити декларацію, якщо чиновник є військовослужбовцем, пов’язаним із діяльністю Сил оборони чи мером прифронтових міст.
Також Національне агентство із запобігання корупції звернулося до президента Зеленського з вимогою ветувати також і законопроект №9587-Д, адже в його рамках «просунули» норму про те, що якщо чиновник подасть завідомо неправдиві дані в декларації до 1,3 млн. грн., проте сплатить штраф – до Реєстру корупціонерів не потрапить.
Петиція за президентське ветування законопроєкту №9534 за дві години набрала необхідні 25 тисяч голосів.
В Українському союзі промисловців і підприємців раніше закликали народних обранців та уряд лишити для бізнесу сприятливі умови для ведення підприємницької діяльності та провести перемовини із МВФ, виклавши аргументацію форс-мажору воєнного стану. Проте «довоєнні» штрафи і перевірки все ж були повернуті.
Тепер же не голосування за відкриття реєстрів декларацій чиновників і депутатів може негативно відбитися на обсягах фінансової співпраці з МВФ та іншими західними партнерами, а також несприятливо відобразиться на іміджі України за кордоном.
«Також швидке набрання голосів під відповідною петицією про ветування законопроектів – це сигнал суспільства щодо потреби більшої прозорості в діях чиновників. І його не можна ігнорувати», - підкреслили в УСПП.
Наразі єдиним і найшвидшим методом приведення цього питання у відповідність вимогам ЄС та МВФ – це ветування законопроектів президентом і винесення їх на повторне головування у Верховну Раду.