Поділитись
Ділова спільнота стурбована масштабами і темпами поглиблення кризових явищ в економіці країни через пандемію COVID-19. Так, цьогоріч промисловість скоротилася на 7%, а такі сфери як машинобудування - на 20%, гірничо-металургійний комплекс - на 11%, легка промисловість втратила 20 тис. робочих місць. Закрилися чи перебувають на межі банкрутства тисячі малих підприємців, які постраждали від обмежень під час карантину - загалом ініціатива уряду “локдауну на вихідні” коштувала країні 300 млн. доларів. Зростає і боргове навантаження на бюджет, адже Україна не обрала поширену в світі антикризову стратегію підтримки національних виробників і платоспроможності ринку, натомість робить ставку на зовнішні запозичення і масовий імпорт продукції: засобів індивідуального захисту, техніки тощо.
Відтак, бізнес закликає владний трикутник Президент-уряд-парламент вирішити до кінця поточного року найбільш вагомі питання, що турбують суспільство та вітчизняний бізнес.
Про це йшлося наспільному засіданні Антикризової ради громадських організацій та Правління УСПП, до якого долучилися представники Офісу президента, Кабінету Міністрів, профільних ділових асоціацій, ТПП України, банків та наукових інституцій.
Промислово-підприємницька спільнота окреслила перелік першочергових дій, яких очікує від держави.
Зокрема, пріоритетним є покращення доступу бізнесу до фінансових ресурсів, простіше - кредитів. Програма “Доступні кредити 5-7-9” є обмеженою та вже не відповідає реаліям, у тому числі - ставці самого Національного банку, котра наразі становить 6%. За весь час існування програми було видано 5,8 тисяч позик, 70% яких були спрямовані на рефінансування попередньо отриманих кредитів, і лише 10% - відповідно антикризові позики під 3%.
В Україні сформовано тренд надмірного проникнення імпорту у сектор публічних закупівель, що призводить до скорочення обсягів промислового виробництва, скорочення робочих місць. Так, частка імпорту продукції машинобудування у державних закупівлях складає близько 47%. Корейські електропоїзди, французькі вертольоти, американські патрульні катери, міський електро- та автотранспорт тощо - невичерпний перелік того, що Україна закуповує за кордоном при наявності внутрішнього виробника. Це стосується не тільки техніки і обладнання: в умовах пандемії імпортуються медичні маски та засоби індивідуального захисту (на суму 70,15 млн.$), хоча українські підприємства наростили обсяги випуску даної продукції. Проблема одна: вона не закуповується в потрібних масштабах органами влади.
Учасники засідання відзначили катастрофічне погіршення інвестиційного клімату в країні: за 10 місяців 2019 приплив чистих прямих іноземних капіталовкладень був на рівні $4,5 млрд і вважався недостатнім, втім 2020 “побив рекорд”, показавши лише $221 млн. Відтак, УСПП і Антикризова рада підтримують доопрацювання і якнайшвидше прийняття законопроекту №3760 про “інвестиційні няні”. До нього є низка зауважень, бізнес наполягає, щоб їх було враховано до другого читання, і процес прийняття цього нормативного документу неможливо затягувати далі.
Тут також висловили підтримку законодавчим ініціативам щодо мінімізації негативних наслідків карантину для малого бізнесу. Йдеться про оперативне ухвалення пакету законопроектів (№№4429, 4430 та 4431), що були ініційовані Президентом України.
“Цього насправді недостатньо, проте потрібно почати формування програми компенсаторних заходів для підприємництва, яка має не те що прийматися разом із рішенням про карантинні обмеження, а навіть передувати їм. Відтак, ухвалення відповідних законопроектів, на наш погляд, лише частина того, що має бути прийнято”, - наголосив президент УСПП, голова Антикризової ради Анатолій Кінах.
Серед здобутків минулого року - прийняття поки в першому читанні законопроекту 3739 про локалізацію виробництва та створення міністерства з з питань стратегічних галузей промисловості. Проте з липня важливий для промисловості проект закону не виноситься на голосування, а профільний орган функціонує неповноцінно - без забезпечення кадрами, чіткого визначення функцій та ін. Промислово-підприємницька громада продовжуватиме лобіювати більш ефективну реалізацію вже започаткованих процесів.
Окрім того, учасники засідання прийняли рішення звернутися до уряду з тим, щоб процес відновлення міністерства аграрної політики був пришвидшений. Для підтримки фермерів тут вимагають від влади компенсацій останнім через масштабну посуху влітку ц.р. в південних регіонах, через що постраждали стоні мікро-, малих і середніх господарств.
Щодо промислового комплексу, окрім власне вже названих механізмів локалізації та надання пріоритету українським виробникам в держзакупівлях, в УСПП наполягають на прийнятті Стратегії розвитку промислового комплексу та плану дій її виконання.
Промисловці очікують на проведення раніше ініційованої зустрічі Президента України для обговорення проблемних питань функціонування індустрії.
“До закінчення цього, безумовно, непростого 2020 року ми маємо ще місяць. Цей час потрібно використати для координації вищезазначених ініціатив із проектом державного бюджету 2021. Останній, на наш погляд, є ризиковим з точки зору боргових навантажень - 40% дохідної частини планується спрямувати на обслуговування держборгу. Немає розробленої паралельно програми соціально-економічного розвитку. Відтак, необхідно прийняти законопроекти щодо підтримки малого бізнесу, локалізації виробництва, напрацювати комплексну антикризову програму і узгоджувати вже це все із головним фінансовим документом країни. Також ми ініціюємо спільне засідання НБУ та уряду за участі бізнесу щодо покращення доступу до фінансових ресурсів”, - підсумував Анатолій Кінах.
Прийняте рішення, а також відповідна заява УСПП і Антикризової ради буде скерована в Офіс президента, Кабмін та Верховну Раду вже в найближчі дні. Саме на основі цих пропозицій ділова громада планує продовжувати діалог із владними партнерами.