Поділитись
Аномальні ціни на енергоносії в Європі, проходження чергового піку пандемії коронавірусу тощо створили загрозу поглиблення соціально-економічної кризи в Україні. Зокрема, збільшилися ризики згортання діяльності цілих секторів промисловості: гірничо-металургійний комплекс, хімічна галузь, переробка сільгосппродукції, тепличне господарство тощо.
Бізнес звернувся до уряду і парламенту із низкою пропозицій. Державний бюджет на 2022 рік має прийматися у комплексі із антикризовою Програмою діяльності уряду, з «ресурсного» законопроєкту №5600 слід вилучити норми, що посилюють фіскальний тиск на підприємництво, виробники повинні отримати доступ до кредитних ресурсів.
Про це йшлося на спільному засіданні УСПП та Антикризової ради громадських організацій, що об’єднує більше сотні ділових об’єднань різних сфер економіки.
Учасники відзначили розбалансованість дій уповноважених органів влади з підготовки до опалювального періоду. Дисбаланси у функціонуванні енергоринку призводять до штучного виникнення дефіциту електроенергії, радикальних коливань цін газ для споживачів у промисловому секторі.
«У листопаді ціна газу для промисловості зросла до 35,7 тис. грн. за тисячу кубометрів. Порівняно із відповідним періодом минулого року – збільшилася втричі. Основний тягар енергокризи припадає на індустрію та бізнес, які споживають газ за цінами з орієнтиром на європейські хаби і значно втрачають конкурентоспроможність. Так, під загрозою сектор виробництва мінеральних добрив, переробна галузь, цукрова та багато інших. Це вже питання продовольчої безпеки країни», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Ціна продукції стає неконкурентною у порівнянні з товарами з, наприклад, Туреччини або Білорусі, яка споживає газ за ціною $270 за 1000 м3 , чи Нідерландів, де держава компенсує виробникам частину вартості енергоносіїв.
За інформацією УСПП, близько 25% підприємств знизять обсяги виробництва, 40% заводів і компаній працюватимуть зі збитками.
Це при тому, що підприємства відчувають брак обігових коштів, у тому числі – кредитних ресурсів. Поки світові економіки впроваджували антикризові програми мінімізації наслідків пандемії, в Україні підвищилася облікова ставка з 6 до 8,5%, банки орієнтовані на скупівлю ОВДП, є спроба «протягнути» відверто шкідливі для бізнесу норми в законопроєкті №5600 тощо.
«Бюджет на наступний рік повинен містити складову розвитку, створювати основу для росту економіки. Зараз же, за результатами 7 місяців поточного року маємо ВВП +2,1% проти його падіння за такий же період 2020 року на 6%. Ми не скомпенсували навіть третини тих економічних втрат, яких зазнали. У той же час, розвинені економіки стали на рейки прискореного відновлення. Це ще більш поглиблюватиме наш розрив у конкурентоспроможності», - каже Анатолій Кінах.
В УСПП пропонують уряду створити фахові робочі групи для відпрацювання механізмів антикризової підтримки по окремим напрямам економіки та галузям промисловості. Сюди належать адресні дотаційні методи, чітка координація і інформування щодо видобутку/якості/ціни власного природного газу, підсилення програм і їх фінансування по енергоефективності, залучення інвестицій та кредитів для модернізації індустрії.
По законопроєкту №5600, що готується до другого читання та прийняття в цілому в ВР, ділова громада надішле свою аргументацію проти ухвалення низки норм, що посилять податковий тиск. Таке обґрунтування, нагадаємо, вже подавалося і раніше.
Також промисловці наполягають назабезпеченні участі вітчизняних підприємств у проектах, передбачених міждержавними договорами з іноземними партнерами. Пропонується надати Мінстратегпрому єдині контрольні функції з реалізації проєктів, що передбачають локалізацію на території України іноземної продукції і технологій.
Бачення промислово-підприємницькою спільнотою комплексних інструментів державного реагування спрямують в Кабмін для врахування у Програмі дій уряду на наступний рік та у Верховну Раду – що стосується голосування за проєкт №5600.