Поділитись
Високі темпи трудової міграції, обсяги прихованого безробіття, а також складна демографічна ситуація чинять негативний вплив на економіку і діловий клімат в країні. За підрахунками УСПП, близько 45% роботодавців відчувають системні труднощі з найманням працівників - чи не вистачає відповідної кваліфікації, чи навпаки - плинність кадрів спричинена неконкурентними або ж “сірими” зарплатами.При цьому бізнес і волів би платити більше, проте часто не має коштів - результати численних локдаунів та непослідовної політики держави в податковій сфері.
В Українському союзі промисловців і підприємців пропонують вирішувати цю проблему комплексно. По-перше - прийняти врешті Державну програму збереження і розвитку людського капіталу, а також трудового потенціалу.
Вона має корелюватися із проєктом держбюджету 2022, який розглядатимуть менш, ніж за 2 місяця, а також програмою діяльності Кабміну.
“Ми вітаємо прийняття стратегій деокупації та воєнної безпеки, проте національна безпека - це також економіка, демографічна ситуація, стан медицини (особливо в пандемію), національний ринок праці, промисловість і виробництво тощо. По цим напрямам робота вкрай несистемна та ситуативна”, - підкреслив президент УСПП Анатолій Кінах.
Він наголосив, що в червні цього року схвалена Стратегія людського розвитку. Втім, підготовлена вона без чіткої статистики і аналітики - вкотре був зірваний перепис населення. Востаннє такий проводився у 2001 році, що є грубим порушенням стандартів ООН - щонайменше здійснювати його раз в 10 років.
Нагадаємо, демографічна ситуація погіршується - на 100 померлих – 37 живонароджених, а рівень безробіття вперше з 2017 року зріс до 10,5%. Зараз в країні 1,8 млн. безробітних, майже 11 млн. працюючих - в “тіні”.
Президент УСПП переконаний, Україна зараз має зосередитися на покращенні демографічної ситуації, створенні стимулів для самозайнятості і бізнесу з тим, щоб економічно активна молодь не виїжджала на заробітки за кордон. Така тенденція не лише в рамках найманих працівників, але й підприємництва. За даними польського уряду, за останні роки кількість заснованих українцями компаній зросла у 10 разів.
Ті ж польські чиновники також стверджують, що трудова міграція українців виросла порівняно із докарантинним періодом на 37%.
В УСПП переконані, основною засадою національної економічної політики має стати розвиток внутрішнього виробництва. Зараз всі держави посилюють державний протекціонізм, захищають внутрішні ринки, створюють робочі місця, посилюють експортну експансію. Україна ж цього досі не робить - жодних системних антикризових програм в період пандемії Covid-19, закон про локалізацію виробництва (3739) - так і не прийнятий, рівно як і Стратегія промислового розвитку. Попри те, що роботодавці і бізнес вже зібрали та передали до ВРУ 150 тис. підписів на підтримку законопроєкту.
Малоефективними з точки зору їх масштабу залишаються програми кредитування підприємців. Позики за програмою “5-7-9” на 45-55% спрямовуються на рефінансування старих боргів. Тут економіці України повинна бути запропонована ціла політика повернення повноцінного кредитування реального сектору. Тому ділова спільнота наполягає на проведенні відповідного засідання Кабміну, Нацбанку та роботодавців.
Ці та інші кроки дозволять зберегти трудовий потенціал, покращити становище бізнесу та соціальну-економічну ситуацію.
Напередодні в рамках спільного засідання УСПП та Антикризової ради громадських організацій перший віцепремєр-міністр - міністр економіки Олексій Любченко анонсував відновлення діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради, як того вимагали промисловці і роботодавці. На ньому міністр пропонує розглянути редакцію Трудового кодексу та відповідні ініціативи для національного ринку праці.
“Це справді наша спільна робота і завдання”, - підкреслив посадовець.
Також матеріали засідання ділової спільноти, експертів надіслані на адресу органів державної влади - в Офіс президента, уряд і парламент - як консолідовані пропозиції бізнесу.
В УСПП сподіваються, що з початком нового ділового сезону - з вересня ц.р. - уряд та парламент вийдуть на системний діалог із бізнесом з означених та інших актуальних питань.