Поділитись
Промисловість будівельних матеріалів України сьогодні знаходиться у кризовому стані: війна рф проти України та безконтрольний імпорт продукції сумнівної якості значно вплинули на ситуацію. 30% довоєнних потужностей галузі зруйновані або під тимчасовою окупацією, а виробничі потужності підприємств задіяні на 30-60%. Є зростання витрат на логістику у 4-6 разів; на електроенергію у понад 2 рази. Через ці фактори деякі з них опинились на межі банкрутства.
Суттєвою проблемою галузі є також втрата кваліфікованих спеціалістів, багато з яких були мобілізовані або готуються до мобілізації.
Особливе занепокоєння учасників будівельної галузі викликає відсутність незалежної та акредитованої у ЄС національної лабораторії для неупередженого та оперативного контролю якості будівельних матеріалів та виробів за європейськими нормативними документами.
Про це йшлося на розширеному засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Захід відбувся за участі представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, структурованих об'єднань та організацій підприємців і промисловців, профспілок України. До обговорення долучилися «Укрметалургпром», «Укрелектрокабель», «Укрцемент», Всеукраїнська Спілка виробників будматеріалів України, Спілка архітекторів України, Асоціація "Виробники пінопласту" України, Асоціація виробників швидкомонтованих конструкцій України та ін.
Було зазначено, що низка ключових товарних груп (віконне скло, сода, пластифікатори, фарбувальні пігменти, дорожні бітуми тощо) або абсолютно не виробляються в Україні, або випускаються у дуже обмеженій кількості. Це створює істотні ризики позаринкових проявів з ознаками картельних змов (спекуляції, штучні дефіцити, зростання собівартості будівництва та порушення контрактних строків об’єктів відбудови за бюджетні кошти).
Система національного забезпечення якості будівельних матеріалів й виробів, які використовуються у процесах відбудови - не працює.
Поза тим, учасники ринку і експерти відзначили готовність галузі до різкого зростання попиту на будматеріали з боку інфраструктурних проектів, військових потреб, масового житлового будівництва (орієнтовно до 100 млн кв.метрів).
Тому Антикризовий штаб пропонує затвердити План заходів із підготовки промисловості будівельних матеріалів до процесів відновлення. Він передбачає збільшення потужностей наявних виробництв, забезпечення належної якості вітчизняних та імпортних будівельних матеріалів, ресайклінг відходів руйнації у будівельні матеріали та вироби.
Учасники засідання запропонували і попередній перелік інвестиційних проектів із створення підприємств промисловості будівельних матеріалів України для цілей відновлення.
При цьому, як зазначив президент УСПП Анатолій Кінах, важливо вийти на програмне забезпечення Плану відновлення України в цілому.
“Нам важливо, щоб ті ресурси, які залучатимуться на відновлення України від наслідків російської агресії, стимулювали національну економіку, передовсім йшли в пріоритетні галузі із високою доданою вартістю”, - відзначив лідер ділової спільноти.
Антикризовий штаб пропонує:
● залучати вітчизняних виробників будматеріалів до тендерів із відновлення, що вже відбуваються.
● організувати експорт будівельних матеріалів та виробів вітчизняного виробництва до початку відновлення, зокрема через участь у міжнародних виставках та з використанням платформи «allbiz».
● знизити ставку ПДВ для продукції галузі до рівня 7% до завершення воєнного стану із можливістю продовження на період відбудови.
● сформувати наукову та нормативну базу (ДСТУ) ресайклінгу відходів руйнації у будівельні матеріали.
● приватизувати наявні кар'єри та інвестувати в розробку нових на заході та в центрі України.
Також Український союз промисловців і підприємців уклав нещодавно меморандум про співпрацю із Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України та заклав цим нормативну базу для спільної реалізації майбутніх проєктів із відбудови. УСПП залучає до цього процесу міжнародних партнерів, зокрема, виступивши адміністратором проєктів відновлення школи і дитячого садочку в Бородянці та Ірпені за литовські кошти.
Загалом тут потрібна спільна робота уряду, бізнесу, громадських організацій, адже фактор часу відіграє ключову роль в контексті обсягів повернення українських біженців додому.