Поділитись
Механізм прикордонного вуглецевого коригування ЄС (CBAM) вже сьогодні створює системні ризики для української промисловості та експорту і потребує невідкладного реагування на державному рівні. Такого висновку дійшли учасники засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, що відбулося в Українському союзі промисловців і підприємців.
До заходу долучилися представники Уряду, Верховної Ради, бізнес-омбудсменка України Анка Фельдгузен, асоціації зі сфери будівництва, металургії, АПК, Київського міжнародного економічного форуму, науково-аналітичні інститути, експерти та міжнародні партнери.
Представники галузей наголосили, що CBAM фактично перетворюється для України з кліматичного інструменту на жорсткий торговельний бар’єр. Як зазначив президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков, в ЄС цей механізм формувався десятиліттями і супроводжувався масштабною державною підтримкою бізнесу — пільговими кредитами, грантами та безкоштовними квотами, тоді як Україна змушена адаптуватися до нього в умовах війни з російським агресором.
За його словами, фінансове навантаження для українських виробників уже є критичним: ставка CBAM коливається в межах 30–130 євро за тонну продукції, при цьому відсутність прозорого механізму верифікації призводить до завищення платежів. Додатковий ризик — можливе розширення дії механізму на нові галузі, зокрема цементну та агропромислову.
До слова, інші учасники засідання в рамках онлайн-дискусії відмітили, що у цементній галузі проблема вже має практичний вимір. За їх словами, Європейська комісія встановила дефолтні показники викидів на рівні 1518 кг СО₂ на тонну продукції, що майже вдвічі перевищує фактичні показники українських підприємств. Це суттєво погіршує конкурентні позиції експорту і, по суті, створює ефект прихованих торговельних обмежень.
Присутні наголосили на необхідності переходу до обліку фактичних викидів на основі підтверджених звітів підприємств. Водночас ситуацію ускладнює відсутність повноцінного механізму верифікації та інструментів підтвердження «зеленого» походження продукції, зокрема через нерозвиненість ринку гарантій походження електроенергії з ВДЕ.
Директор ГМК-Центру Станіслав Зінченко навів конкретні наслідки для гірничо-металургійної галузі: з початку року експорт довгого прокату вже скоротився на 60%, трубної продукції — на 44%. За його оцінками, лише для металургії втрати ВВП за підсумками 2026 року становитимуть близько 0,7%, що є критичним на тлі зростання економіки всього на 1,8% минулого року.
За іншими узагальненими оцінками профільних аналітичних досліджень роботодавців, підтриманим данськими промисловцями, впровадження CBAM може призвести до скорочення макроекономічних показників України. Зокрема, у 2026 році прогнозується зниження ВВП на 4,8%, експорту до ЄС — на 7,8%, а переробної промисловості — на 13,1%, із подальшим поглибленням цих тенденцій до 2030 року та відповідними втратами бюджетних надходжень.
Як зазначили учасники засідання, це кардинально відрізняється від прогнозів ЄС, що українській економіці СВАМ обійдеться в одну соту відсотка ВВП. Саме це і слід доводити європейським партнерам, адже війна з російським агресором - це ті обставини, які є форс-мажорними, відтак, потребують особливого підходу та окремих графіків зі зниження вуглецевого сліду.
У відповідь на ці виклики бізнес-спільнота та експертне середовище консолідують позицію для діалогу з європейськими партнерами. Як розповів президент УСПП Анатолій Кінах, наразі тривають робочі консультації з Європарламентом, а промисловці спільно з національними експертами, Антикризовим штабом готують звернення з обґрунтуваннями, прогнозами наслідків і конкретними розрахунками. Планується проведення переговорів у Брюсселі з президенткою Єврокомісії із залученням уряду України для надання цим ініціативам офіційного статусу.
Водночас учасники засідання висловили занепокоєння тим, що протягом останніх років підготовки до впровадження CBAM з боку уряду та дипломатичних інституцій України було недостатньо зроблено для мінімізації його негативного впливу.
Разом із тим експерти погоджуються, що перегляд самого рішення про впровадження CBAM є малоймовірним. Натомість реалістичним сценарієм залишається досягнення домовленостей щодо перехідного періоду або спеціальних умов для України, що дозволить адаптувати економіку до нових правил без критичних втрат.
“Попри масштабні втрати від війни, Україна продовжує рух до декарбонізації, однак потребує близько 20 млрд євро інвестицій у металургію, що робить підтримку ЄС критичною для відновлення і «зеленого» переходу. Ми віддані процесам декарбонізації та нашим зобов'язанням в рамках євроінтеграційного процесу, тому, зважаючи на викладену аргументацію, пропонуємо розглянути можливість визначення
спеціальної процедури застосування CBAM до України”, - йдеться в заяві УСПП.