Поділитись
В Україні зафіксовано понад 794 тис. виконавчих проваджень за комунальні борги, причому 60% з них завершені без фактичної оплати. Найскладніша ситуація — у прифронтових регіонах, а кожен четвертий боржник є пенсіонером. В УСПП наголошують: проблема носить не побутовий, а системний характер, і без комплексної соціально-економічної політики в умовах воєнного стану держава ризикує отримати подальше зростання боргового навантаження.
За даними моніторингу, в Єдиному реєстрі боржників нині міститься понад 794 тисячі проваджень за несплату комунальних послуг. При цьому кожне четверте провадження стосується пенсіонерів. Загальна сума боргів у сфері ЖКГ в Україні станом на початок осені цього року вже перевищила 106 млрд грн.
Експерти Українського союзу промисловців і підприємців відзначають, що така проблема є, у тому числі наслідком повномасштабної війни, як приклад - значна частина боргів накопичена у Дніпропетровській, Харківській та Сумській областях — регіонах, що мають прифронтовий статус або перебувають під постійною загрозою атак. Через війну з російським агресором саме тут суттєво скоротилася економічна активність, частина населення втратила роботу, а підприємства — стабільні графіки виробництва та доходів.
Окрема та найбільш критична складова проблеми — рівень доходів пенсіонерів. 85% людей пенсійного віку в Україні перебувають у категорії “бідних”, а 57% з 10,3 млн. пенсіонерів отримують менше ніж 5 тис. грн на місяць. За таких умов вчасна оплата комунальних послуг для багатьох стає фізично неможливою.
Президент УСПП Анатолій Кінах наголошує: нинішня статистика — сигнал до осмислення та перегляду соціально-економічної політики держави.
«Фінансова неспроможність домогосподарств охоплює дедалі ширші верстви населення. Ми говоримо не просто про борги за комунальні послуги — ми говоримо про падіння платоспроможності в цілому», — зазначає Анатолій Кінах.
В УСПП підкреслюють, що розв’язати проблему виключно «стягненням боргів» неможливо. Необхідна комплексна зміна підходів до розвитку економіки та промисловості, здатна забезпечити стале зростання зарплат і зайнятості.
«Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП наполягають на удосконаленні монетарної політики, реалізації промислової стратегії та запуску відповідних державних програм. Тільки так ми зможемо активізувати економічну діяльність, залучити інвестиції та наповнити бюджет, у тому числі для соціальної сфери», — підкреслює президент УСПП.
На його думку, без відновлення промислового потенціалу й підтримки підприємництва неможливо подолати структурні причини боргової кризи.
«Економіка має заробляти. Тоді на ринку праці з’являться конкурентні пропозиції з гідною оплатою праці, а сім’ї матимуть змогу вчасно оплачувати комунальні послуги. Але загальні тенденції до погіршення соціальних стандартів мають комплексний характер. Зростає дистанція за показниками платоспроможності між Україною та сусідніми державами ЄС. Мінімальна зарплата в Україні 190 доларів, а середньомісячна 640 доларів, у Польщі - 1130 і 2360 доларів відповідно. Це значно ускладнює виконання стратегічно важливого завдання створення умов для повернення громадян з-за кордону», — підсумував Анатолій Кінах.