Поділитись
Днями відбувається невесела дата: минув рік с часу, коли у черговий раз зупинився Одеській припортовий завод – його запустила у 2017р. ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія» спільно з компанією IBETRADE CORP(США).
Нагадаймо, ОПЗ – одне з найбільших підприємств хімічної галузі України, його спеціалізація – аміак, карбамід, рідкий азот, діоксин вуглецю, рідкий кисень, сірчанокислий натрій, в свій час завод випускав чверть усіх вітчизняних азотних мінеральних добрив. ОПЗ є монополістом на українському ринку з приймання, охолодження і перевантаження аміаку. У 2014р. через зростання ціни природного газу значно скоротив обсяги виробництва, в 2017р. зупинив роботу з причин нерентабельності. Це державне підприємство вже 22 роки (!!!) намагаються виставити на приватизацію, щоразу за меншу ціну.
У поступовому «падінні» ОПЗ присутній якісь злий намір – найпотужніший та найбільший завод перетворюється на купу металобрухту, в той час як український аграрний сектор відчуває значний брак мінеральних добрив і переплачує за імпортні засоби до 50% порівняно з міжнародними цінами. Стратегічно важливе підприємство на наших очах рік за роком занепадає.
Однак повернемося до відновлення виробництва, що було здійснено наприкінці 2017р. Тоді ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія» (ВЕК) спільно з компанією IBETRADE CORP (США) виграла конкурс з роботи за давальницькою схемою.
Починаючи з січня 2018р., ВЕК вклала в розвиток виробництва близько 250 млн.грн., і завод почав працювати, випускаючи карбамід та рідкий аміак. За півроку було отримано 247 млн. грн. чистого прибутку, почалися повноцінні відрахування в бюджети, підбадьорився трудовий колектив (до речи, значну частину фахівців і робітників через брак місцевих працівників довелося привезти і розселити з Донецької області).
Здавалось б, підприємство оживало, отримувало перспективи. Однак 30 квітня 2018р. виробництво хімічної продукції довелося зупинити, оскільки ПАТ «Одесагаз» припинило постачання газу. До речи, у ВЕК було законне право закрити розбалансування природного газу до середини травня, однак йому не дали це зробити.
На початку червня ОПЗ повідомив ВЕК, що, не питаючи його дозволу, він самостійно реалізував готову продукцію, виготовлену з давальницької сировини. Йшлося про продукцію на загальну суму 124, 8 млн. грн., включаючи більше 19 тон аміаку, 220,8 тон карбаміду фасованого, 971 тону карбаміду.
При цьому ціна продукції була явно занижена і не відповідала заставної вартості по договору. По факту вийшло, що за цей період ОПЗ наніс збитків ВЕК на суму 144, 14 млн. грн.
Всупереч заборони власника продукції, у травні 2018р. 50 000 тон карбаміду було відвантажено на судно «Мандарін Скай», що прямувало за кордон. Це додало збитків ще на 450 млн. грн.
Зрозуміло, що уся подальша робота ВЕК опинилася під загрозою. Товариство здійснило спробу пролонгувати договір з ОПЗ до кінця 2018р. Однак з невідомих причин у липні 2018р. був оголошений новий конкурс на нового постачальника за договором давальницької сировини – природного газу, куди представників зазначеного товариства навіть не запросили. Про це представники ВЕК взнали із офіційного повідомлення інформаційної агенції «Інтерфакс». Переможця конкурсу – ТОВ «Ліберті газ» визначено за, начебто, найкращою пропозицією на ціну давальницької переробки, хоча ціна переробки карбаміду за договором з ТОВ «ВЕК» була майже на 10% нижче. За підрахунками фахівців ВЕК, за такого партнера і за таку ціну держава могла втратити не менше 67 млн. грн.
Через певний час з’ясувалося, що з «Ліберті газ» в Одеського припортового нічого не вийшло, і він знов оголошує конкурс. Його підсумки стали відомі в вересні – «перемогла» компанія ETFX UK Group, Оман. Але під час перевірки Фондом Державного майна було виявлено, що такої компанії у торговому реєстрі Оману немає.
Після цих невдалих конкурсів, куди навмисно не запрошували ВЕК – попереднього партнера, за законом маючого переваги перед іншими, керівництво ОПЗ, всупереч вимог законодавства щодо прозорості та змагальності процесу закупівель у державному секторі, приймає рішення укласти договір без процедури конкурсу із ТОВ «Енергетичний еквівалент». До речи, цю угоду, ухвалену у грудні 2018 року так і не було виконано на протязі наступних чотирьох місяців, причина – фінансова неспроможність фігуранта.
Отже, програли всі. ТОВ «ВЕК» не змогло отримати очікуваний економічний ефект, повернути інвестовані кошти та ресурси, опинилося на грані банкрутства.
Одеський припортовий завод через припинення угоди з ВЕК, махінації з конкурсами тощо так і не зміг відновити виробництво мінеральних добрив. Маючи вражаючі економічні показники в першому півріччі 2018р., він знов переживає кризу неплатежів, не може сплатити робітникам заробітну плату та податки в бюджет.
Безумовно, ВЕК не змирилась з брутальним порушенням своїх прав, неможливістю продовжувати економічну діяльність. Вона звернулася до суду, і в грудні 2018 р. Господарський суд Одеської області виніс рішення – продовжити дію договору на переробку давальницької сировини. Однак апеляційний суд скасовує це рішення, і зараз компанія вимушена оскаржувати його у Верховному суді.
Скільки це суддівство триватиме, ніхто не знає. Завод стоїть, люди розбігаються, мінеральних добрив в державі немає (або є занадто дорогі).
Водночас ТОВ «ВЕК» гарантує забезпечення фінансування циклу давальницького виробництва ПАТ «ОПЗ» та постачання природного газу із повним завантаженням виробничих потужностей заводу, в тому числі за допомогою міжнародних партнерів, зокрема «IBE TRADE CORP».
Для цього треба вважати Договір на переробку давальницької сировини № 20/СН-244 від 21.12.2017р. чинним та продовжити його виконання, що дасть можливість відновити сталу роботу заводу, задовольнити економічні інтереси сторін та держави.
З давальницького виробництва в межах договору з ОПЗ ВЕК готова виробити та реалізувати у 2019р. близько 700 000 тон карбаміду та 60 000 тон аміаку на суму більше 7 млрд. грн.. Компанія спроможна заплатити за послуги з переробки давальницької сировини на ПАТ ОПЗ близько 1 млрд. грн.. до кінця поточного року.
Чому владі не потрібен ефективний партнер для ПАТ «Одеський припортовий завод»? Чому не відбувається відновлення роботи флагмана хімічної промисловості України? Ці питання поки залишаються без відповіді.