Поділитись
Перерозподіл валового внутрішнього продукту (ВВП) на інвестиційні цілі в Україні складає лише 16% ВВП, що вдвічі нижче середньосвітових показників. У 2024 році зростання інвестицій відбувалося переважно за рахунок державних коштів: капітальні видатки державного бюджету збільшилися на 46% за підсумками року.
На цьому наголосив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах під час виступу на XVI Міжнародному бізнес-форумі «Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні». Захід, організований Державним торговельно-економічним університетом, був присвячений обговоренню актуальних проблем розвитку інноваційних процесів в умовах викликів воєнного стану.
Повномасштабна війна з російським агресором призвела до посилення залежності української економіки від товарного імпорту, що сягнув 40% ВВП, тоді як доходи від експорту впали до 20% ВВП. Основну частку як експорту (82%), так і імпорту (43%) становить сировина. Така залежність робить країну вразливою до зовнішніх шоків, зокрема до коливань світових цін.
Попри ці виклики, Уряд не впроваджує програмно-цільові механізми з науковим та аналітичним супроводженням для подолання наслідків війни та забезпечення інноваційно-індустріального розвитку економіки.
Згідно з щорічним звітом «Глобальний інноваційний індекс» Всесвітньої організації інтелектуальної власності, у 2022 році Україна опустилася на 57 позицію серед 132 країн, тоді як у 2021 році посідала 49 місце. У рейтингу індустріальної конкурентоспроможності (Competitive Industrial Performance Index – CIP), який щороку складає ЮНІДО (Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку), у 2021 році Україна зайняла 69 сходинку серед 153 країн.
Хоча на ці показники вплинула війна, вони також свідчать про недостатнє використання інноваційного потенціалу країни в останні роки. Відсутність тісної співпраці між наукою та бізнесом, брак інформації про можливості та високі витрати на пошук партнерів ускладнюють розвиток інноваційної діяльності.
Для виправлення ситуації необхідні наступні кроки:
- Розробка стратегії розвитку інтелектуальної власності.
- Удосконалення інноваційної інфраструктури.
- Координація потреб у дослідженнях та інноваціях.
- Створення сприятливого інноваційного клімату, включаючи податкові стимули для інвестування в основний капітал та впровадження науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).
- Масштабування публічних закупівель з урахуванням технологічності продукції.
- Запровадження оцінки інвестиційних проєктів за критерієм наявності сучасних техніко-технологічних рішень.
Лише цілеспрямована політика та ефективна співпраця між наукою, бізнесом і державою дозволять Україні реалізувати свій потужний інноваційний потенціал та подолати наслідки війни.