Поділитись
Уряд оголосив про початок фінансування програм «Зроблено в Україні» у 2026 році, які спрямовані на підтримку попиту, модернізацію виробництв та стимулювання інвестицій. В Українському союзі промисловців і підприємців вважають ці кроки важливими, але підкреслюють: масштаби викликів української економіки в умовах війни з російським агресором потребують значно ширшої, системної й довгострокової підтримки.
Президент УСПП Анатолій Кінах наголосив, що нинішнє фінансування — це радше мінімальний ресурс, ніж рушій відновлення. За його словами, Україна входить у 2026 рік з надзвичайно напруженими економічними параметрами: ВВП залишається на 21% нижчим від довоєнного, промислове виробництво за минулий рік зменшилося на 2,4%, а бюджет продовжує працювати з глибоким дефіцитом. У цих умовах державні стимули відіграють ключову роль, проте «їхній масштаб має відповідати глибині кризи».
Особливо це стосується підтримки реального сектору. Часткова компенсація вартості української агротехніки у розмірі 1,8 млрд грн потенційно допоможе близько 5 тисячам фермерів оновити парк обладнання, а виробникам — отримати додаткові замовлення. Але для аграрного сектору, який у нормальних умовах потребує десятків мільярдів інвестицій щороку, це радше підтримка виживання, ніж розвитку.
Схожа ситуація з індустріальними парками. На їхню інфраструктуру виділено 1 млрд грн, але одного лише підведення мереж до середнього парку може коштувати стільки ж. Україна офіційно зареєструвала понад сотню таких парків, і заявлений обсяг може забезпечити лише часткове фінансування окремих об’єктів, а не масштабне розгортання мережі.
На стимулювання внутрішнього попиту виділено 1,2 млрд грн, з яких 700 млн підуть на «Національний кешбек». Цей інструмент, як вже наголошували в УСПП та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, не має доведеної економічної ефективності, а в умовах зниження купівельної спроможності населення його вплив є обмеженим.
Загалом в УСПП відзначили: «Урядовий пакет — це позитивний сигнал для бізнесу. Але в умовах, коли ВВП усе ще на п’яту частину нижче довоєнного рівня, а промисловість не нарощує оберти, обсяги підтримки мають бути на порядок більшими, щоб сформувати реальний мультиплікативний ефект. При цьому не йдеться виключно про фінансування, адже зрозуміло, що в бюджеті є гострий дефіцит, тому ми пропонуємо більш системний підхід, який включає податкові і тарифні стимули, більшу ефективність щодо управління системою визначення ризиків, розробку і впровадження дійсно масштабної і доступної програми кредитування виробників».
Бізнес продовжує працювати під постійними ризиками, викликаними війною, та гостро потребує інструментів компенсації цих ризиків:«Бізнес працює під ворожими ракетними ударами, з дефіцитом обігових коштів та дорогими кредитами. Держава повинна компенсувати частину цих ризиків через програми підтримки виробництва, експорту та інвестицій».
Окремо Анатолій Кінах наголосив на важливості індустріальних парків:
«Індустріальні паркові зони — це фундамент нової економіки. Один сучасний парк може створити тисячі робочих місць, але для цього потрібні інвестиції у під’їзні шляхи, автономні енергетичні мережі, логістику. Поточний обсяг фінансування — лише базовий рівень».
УСПП також нагадує, що питання системної підтримки промисловості, виробництв, інвестицій та експорту давно є ключовими у роботі Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. Його чергове засідання відбудеться 19 лютого, і саме теми енергетики, сучасної промислової політики стануть там центральними.
Підсумовуючи, в УСПП вважають урядове рішення правильним і таким, що частково відповідає запитам ділової громади, але наголошують: з огляду на глибину економічних втрат необхідно істотно посилювати інструменти промислової політики та забезпечувати регулярну комунікацію між владою та реальним сектором. Саме системність — той фактор, який дозволить програмі «Зроблено в Україні» стати не спорадичною антикризовою підтримкою, а драйвером економічного відновлення.