Поділитись
В МВФ прогнозують падіння української економіки на 7,7% через пандемію коронавірусу і її наслідки на внутрішньому та міжнародному ринках. За такого сценарію, економічна криза буде більш жорсткою, ніж навіть у 2014 році. Відтак, до антикризових заходів потрібно поставитися з усією серйозністю: уряд представив деякі плани, анонсував нові, проте цього, вже очевидно, буде недостатньо.
Продовжує падіння промисловість, скорочується малий бізнес, частина його закрилася, до 40% за час карантину зменшилися його витрати. Однак не падіння ВВП, не інфляція або навіть не дефолт можуть стати головними загрозами кризи – головною небезпекою слід вважати безробіття. Наразі прогнозований показник людей, що втратили чи втратять роботу в посткарантинний період, залишаться без значної частини прибутків, становить 3 млн. осіб. На цьому наголошують в УСПП.
«Рівень безробіття в країні може стати найвищим з початку 2000-х. Бізнес «просів» та відчуває гостру нестачу коштів: тут не останню роль відіграв і хронічний фінансовий голод, що тривав роками через високі відсоткові ставки по кредитам та відсутність скоординованої політики НБУ та уряду у частині фінансування реального сектору економіки. В країну повернулися заробітчани, значна кількість яких залишиться вдома і після карантину. Наразі в першу чергу необхідні програми зайнятості населення та всілякого стимулювання підприємництва. Свої пропозиції і розрахунки ми вже надали уряду»,– наголосив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Вихід із ситуації уряд вбачає у широкому залученні безробітних громадян до роботи з реалізації великих інфраструктурних проектів, про це заявив Прем’єр-міністр. В УСПП підтримують такі плани як частину програми зайнятості, при цьому впевнені: починати їх треба негайно. Відомо, що через світову кризу може значно впасти попит на український метал, і тому його треба спрямувати на внутрішній ринок – такі програми, як оновлення рухомого складу Укрзалізниці, де фізичний знос добігає 80%, будівництво доріг, промислових і житлових об’єктів тощо. Безумовно, програми «великого будівництва», до яких слід додати проекти локалізації та імпортозаміщення, потребують державної підтримки, запровадження механізмів державно-приватного партнерства, підсилені ретельними техніко-економічними розрахунками та прогнозами.
«Підтримка внутрішнього ринку, стимулювання попиту і виробництва, пошук механізмів компенсації роботодавцям за збереження робочих місць – через безвідсоткові кредити, пролонговані в часі обов’язкові виплати тощо задля збереження і формування робочих місць в ключових галузях промисловості, малому і середньому бізнесі – ось головні пріоритети. Ділова спільнота вимагає вимагають від Національного банку України, уряду разом з парламентом негайно ухвалити спеціальну програму (чи програми по галузям, які уряд визначить пріоритетними) доступу виробників до кредитних ресурсів, враховуючи, що інакше про збереження робочих місць говорити марно», – переконані в УСПП.
Тут згадали, що хоча ухвалені парламентом антикризові закони націлені в основному на підтримку малого та середнього бізнесу, такі заходи мають бути більш тривалими і послідовними і не мінятися чи скасовуватися протягом невеликого часу. Саме підприємництву і самозайнятості нині треба дати максимальні преференції – впровадити податкові канікули, поширити індустріальні парки, бізнес-інкубатори тощо. Саме реалізація приватної ініціативи в повному обсязі – це найкращий захист від безробіття, на його шляху не має бути перешкод.
«Зайнятість – це не абстрактна економічна категорія, вона соціальна і одухотворена, вона стосується кожної родини і стає дуже великою проблемою для тої влади, яка про неї не дбає. Бідність, жебрацтво, невдоволення, соціальні потрясіння – все зароджується на її основі. Тому антикризова програма виходу з економічного тупика, обумовленого коронавірусом, стратегія подальшого економічного розвитку мають базуватися в першу чергу на ідеї забезпечення населення робочими місцями. І, враховуючи потреби часу, не будь-якими, а технологічними, сучасними, такими, які принесуть в родину і дохід, і нову якість життя», – підсумував Анатолій Кінах.