Дефіцит держбюджету росте, банки бояться воєнних ризиків, а НБУ не має чіткої політики кредитування економіки - Антикризовий штаб готує пропозиції для РНБОУ

Facebook Поділитись
Дефіцит держбюджету росте, банки бояться воєнних ризиків, а НБУ не має чіткої політики кредитування економіки - Антикризовий штаб готує пропозиції для РНБОУ

Бізнес турбують деформації у фінансовій системі, що мають прямий вплив на стійкість економіки України в умовах війни, відновлення її самодостатності.

На численні пропозиції  Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Національний банк здійснює послідовне зниження облікової ставки (нині 13%), а також вперше від початку повномасштабної війни здійснив валютну лібералізацію.

Також Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку кредитування. Цей документ, втім, поки не оприлюднений для бізнес-спільноти і експертів, тому складно оцінити ефективність запланованих в ньому заходів.

Попри чергове зниження облікової ставки, ситуація з доступністю кредитів для корпоративного сектора помітно не покращилася – вартість коштів, за наявними оцінками, у квітні порівняно з попереднім місяцем, навпаки, зростала на 0,7 в.п. до 16,2% річних, при офіційному рівні інфляції в травні цього року - 3,3%.

По факту рівень кредитування економіки в Україні  найнижчий в Європі (до 15% ВВП, тоді як у Польщі - до 70% ВВП). Одночасно банки за січень-травень 2024 року отримали рекордний прибуток: 68 млрд. Грн, що на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

На рахунках у банків всередньому 700-750 млрд. Грн, які значною мірою заморожені в депозитних сертифікатах НБУ.

Одночасно ОПК завантажений до 40% в звязку із відсутністю фінансових ресурсів.

На цьому наголосили учасники засідання Антикризового штабу і УСПП. До заходу доєдналися представники парламенту, РНБОУ, Генштабу, Уряду, експерти, профспілки, бізнес-асоціації.

Уряд та Нацбанк конкурують на одному фінансовому ринку, адже дохідність депозитних сертифікатів НБУ починалася з 23% (нині 16-17%), відтак Кабмін повинен піднімати ставки по держоблігаціям також, щоб зробити їх привабливими.

Це збільшує витрати на обслуговування державного боргу (за підсумками 2024 року – мінімум 16% річних, тоді як в 2021р. було 10%)

“Прогнозно в цьому році Уряд сплатить за відсотки по ОВДП 259 млрд. гривень , а отримає від розміщення ОВДП тільки 81 млрд. Абсолютно від’ємний баланс для державного бюджету і це критично в умовах війни з російським агресором на виснаження ресурсів. Вся оборона фінансується виключно за кошти держбюджету, ми обмежені в можливості спрямовувати на потреби ЗСУ кошти міжнародної фінансової допомоги. Тому ці проблеми у фінансовій системі треба вирішувати”, - наголосив голова Антикризового штабу, президент УСПП Анатолій Кінах.

Як зазначили експерти, Національний банк суттєво знижує доходи, які він перераховує в державну казну.

За словами Анатолія Кінаха, банківська система України отримує від ринкових операцій тільки 40% своїх прибутків, все решта – заробіток на депозитних сертифікатах та облігаціях, компенсаціях у відсоткових ставках по кредитним програмам Уряду.

Як розповів голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран, зарегульованість операцій банків на валютному ринку призвела  до парадоксу, коли ставки за валютними депозитами в українських банках коливаються від 0,1% до 1,5%, на фоні поточної дохідності по казначейським зобов’язаннями США на рівні 4,3-5,3%. В країні на руках у населення десятки млрд доларів США, які не працюють в економіці, а зберігаються вдома.

За підсумками розгляду Антикризового штабу будуть підготовлені рекомендації, які спрямують не тільки в  Раду фінансової стабільності і НБУ (з яким вже давно йде дискусія по потребі вирішення проблем кредитування), але й в РНБОУ.