Державна підтримка бізнесу: звідки взяти кошти і якими методами стимулювати виробників?

Facebook Поділитись
Державна підтримка бізнесу: звідки взяти кошти і якими методами стимулювати виробників?

Умови повномасштабної війни рф проти України ставлять перед вітчизняною економікою серйозні виклики, зокрема у фінансуванні розвитку бізнесу. За даними внутрішніх опитувань Українського союзу промисловців і підприємців, більше 70% компаній погіршили власний фінансовий прогноз на поточний рік.

І хоча Планом діяльності Уряду на 2024 рік передбачено продовження програми «Доступні кредити 5-7-9», її масштабів все ще недостатньо, щоб покрити ресурсний дефіцит, особливо малого і середнього підприємництва та інвестиційних проєктів розвитку.

Державний бюджет України також є дефіцитним та наполовину залежить від міжнародної фінансової допомоги.  «Зависання» допомоги з боку США та розтягнення допомоги від ЄС Ukraine Facility аж на 4 роки потребує збільшення внутрішньої економічної опори: на бізнес, виробників та зростання платоспроможності ринку, підвищення економічної, фінансової самодостатності України.

На цьому акцентує Український союз промисловців і підприємців.

Днями УСПП разом із іншими бізнес-асоціаціями України підписав з урядом спільну заяву про поглиблення співпраці між державою і підприємцями для покращення бізнес-клімату.

В рамках заходу уряд оголосив про плани залучення майже 45 млрд грн на програми підтримки українського бізнесу.

«Кабмін планує витратити значну суму на підтримку українського бізнесу, але де знайти ці кошти? Це питання логічне, але відповідь на нього може бути складною», - переконаний президент УСПП, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.

УСПП принципово виступає за те, щоб програма підтримки бізнесу не базувалася на підвищенні податків для того ж бізнесу. Адже таке рішення гарантовано стане перешкодою для розвитку підприємництва, особливо в умовах війни, труднощів із експортною логістикою та низьким рівнем кредитування.

Знаходження коштів на розвиток ділового клімату має відбуватися за рахунок залучення інвестицій: внутрішніх і зовнішніх, грантової допомоги, а також максимальну популяризацію самозайнятості. Причому почати власну справу має бути безбар’єрно, із сприянням з боку держави, зокрема податкової.

«Зараз важливо враховувати специфіку української економіки та інтереси підприємців. Треба забезпечити бізнесу стабільні та сприятливі умови для росту, включаючи зниження податків та спрощення адміністративних процедур. «Не заважай бізнесу працювати» - з першого погляду занадто проста порада, особливо в умовах воєнного стану, але вона ж буде найбільш дієвою», - підсумували в Українському союзі промисловців і підприємців.

Тут безумовно підтримують збільшення частки локалізації при держзакупівлях, розширення доступу українських виробників до тендерів, а також немонетарну підтримку товарів made in Ukraine.

Зрештою, більшість необхідних кроків вже прописана в спільній заяві уряду та бізнесу, зокрема:

  • створювати умови для унеможливлення неправомірного тиску силовиків на бізнес;
  • зменшувати адміністративне навантаження та підвищувати прозорість системи оподаткування;
  • підвищувати прозорість роботи митниці;
  • формувати сприятливий бізнес-клімат;
  • продовжувати дерегуляцію економічних відносин, де це можливо і доцільно;
  • впроваджувати програми розвитку українських виробників, в тому числі шляхом доступу до публічних закупівель і стимулювання попиту на українські товари;
  • сприяти інвестиціям через доступ до дешевого фінансового ресурсу, розвитку промислової інфраструктури і спрощення приєднання до мереж, доступу до сировини, страхування інвестицій;
  • відкривати зовнішні ринки для українських товарів і забезпечувати підтримку українського несировинного експорту.

Із врахуванням того, що повномасштабна агресія рф проти України набула затяжного характеру боротьби на виснаження ресурсів, необхідно діяти негайно, відповідально та високопрофесійно.