Поділитись
УСПП підтримує тимчасове державне регулювання цін на соціально значимі продукти лише при умові розрахунків та прогнозу наслідків для виробників даних груп товарів.
Напередодні діловий союз сам звернувся до очільника уряду Д.Шмигаля із аргументацією значного розриву між офіційно встановленим прожитковим мінімумом та фактичною вартістю продуктового кошика. Наразі він відрізняється щонайменше вдвічі. Окрім того, за підсумками 2021 року споживча інфляція сягнула 10% та матиме тенденцію до зростання. Основні причини - погіршення ситуації в промисловості (інфляція за минулий рік 62%), високі ціни на енергоресурси, подальший ріст цін на товари - хліб, олію, молоко, цукор і т.д.
За 2021 рік олія подорожчала на 48%, яйця на 11,5%, цукор на 35%, мясо на 12,9%, овочі на 12,7%. Здебільшого причина - аномальне зростання цін на газ і електроенергію. Ціна на газ для промисловості за рік зросла з 5-6 до 60 гривень за кубометр.
При цьому уряд на вимогу промислової спільноти пообіцяв підтримку деяким (перелік далеко неповний) галузям, що полягає в обмеженні націнки на газ до 24%. Втім, торги, що мали відбутися 12 січня, перенесли на 14 січня. Механізмів, за якими трейдерів зобовяжуть постачати дешевший газ немає, хоча ж йдеться про блакитне паливо власного видобутку. І цей процес мав би контролювати уряд - від видобутку до розподілу.
Зараз дії уряду виглядають доволі хаотичними і безсистемними. Хоча промисловці ще у жовтні 2021 року домоглися внести у протокол зустрічі із Прем'єр-міністром пункт про підтримку галузей, які найбільше постраждали від стрибка тарифів на газ.
Про критичну ситуацію говорили на засіданні УСПП наприкінці грудня представники хімічної галузі, скловарів, легпрому, тепличного господарства та багато ін. Спільне звернення з проханням провести термінову робочу зустріч з виробниками направлено очільнику уряду Д.Шмигалю.
За таких обставин необхідно продумати механізми не тільки держрегулювання цін на товари, щоб захистити споживача, але й підтримати виробників. Адже в собівартість продукції закладається саме ціна на газ і електроенергію. Працювати собі у збиток бізнес не зможе, тому актуальним залишається потреба розподілу газу власного видобутку для всіх (не окремих!) постраждалих і залежних від даного ресурсу галузей. Його собівартість, нагадаємо, 3-4 грн. за кубометр, а за оцінками експертів, потенціал видобутку вуглеводнів в Україні 1,1 трл. кубометрів. Поки ж Укргазвидобування лише скорочує видобуток - падіння за рік на 3,7%.
У нас запропонований граничний рівень надбавки на 11 товарних груп не повинен перевищувати 10% під час дії карантину. В перелік продуктів ввійшли певні види хліба, яйця, масло і тд. При цьому обгрунтовується, що виробники даних товарів отримають вже зазначену вище знижку на газ. Поки цього не відбулося, а регулювання вже стартувало. Інший нюанс, чому пільгу не отримали виробники гречки, цукру та макаронів, що ввійшли в перелік соціально значущих продуктів, - відповіді немає.
Щодо регулювання цін, очевидно, що зараз потрібні антикризові дії, адже споживчий кошик все більше тисне на родинні бюджети, при тому, що платоспроможність населення не зростає. Нагадаємо, за даними Держстату, українці витрачають на продукти 40% своїх доходів. В США, Канаді, Австралії – всього 10%, в сусідніх Польщі, Румунії, Словаччині – від 16 до 25%.
Проте паралельно уряд повинен вжити заходів щодо мінімізації впливу стрибка цін на енергоресурси для виробників і вбачати регулювання як тимчасовий метод.
“Зараз, щоб бути конкурентоспроможними, наші виробники і так максимально стримують націнки. Адже зрозуміло, що тисне і імпорт, зокрема тих же продуктів тепличного господарства, хімічних добрив, молочних продуктів, товарів з доданою вартістю в АПК (макарони і т.д.). Зараз, якщо уряд не підтримає виробників, то вони, зменшивши торгову надбавку, збільшать витрати - і в результаті матимемо всеодно зростання ціни. Якщо витрати виробників не покриваються ціною, то певних товарів взагалі не буде або вони просто поміняють категорію, щоб не підпадати під регулювання. Це потрібно розуміти, йдучи на такий крок без паралельних антикризових заходів”, - каже президент УСПП Анатолій Кінах.
До слова, Україна не єдина в Європі, що пішла на такий крок - днями держрегулювання цін на 6 видів споживчої продукції ввела Угорщина. Проте в ЄС ситуація набагато краща, і навіть попри ріст цін на газ і електроенергію, місцеві виробники мають конкурентні переваги над українськими.
«Тривала пандемія, енергокриза, складна геополітична ситуація, погодні умови в деяких регіонах світу призвели до росту цін на продовольство на міжнародних ринках. Окремі експерти вважають, що вони вже досягли десятирічного максимуму. Дорожчають енергія, упаковка, сировина, логістика тощо. Країни справляються із цим по різному, але вже можна сказати, що в ЄС, наприклад, ситуація краща. Виробники мають дешеві кредити під ставки в 0-5%, прямі фінансові чи нефінансові стимули від держави. Українські підприємці натомість цим похвалитися не можуть. Висока енергоємність виробництв, високі ставки кредитів, аномальні ціни на газ, ризики, спричинені непрогнозованим податковим полем – все закладається в ціні», - каже Анатолій Кінах.
Тому УСПП, Антикризова рада громадських організацій наполягають на комплексності дій уряду в даному напрямі. Окрім антикризових заходів в енергосекторі, потрібні ще й додаткові консультації щодо впровадження податкових новацій (№5600 та ін. проти яких висловлювалася ділова громада), здешевлення кредитів для виробників та ін.