Поділитись
Знецінення національної валюти пожвавилося після наближення Нацбанком офіційного курсу гривня/долар до ринкового. Це було потрібно для підтримки експортерів і бізнесу, що має зовнішньоекономічні контракти. На курсовій різниці підприємці втрачали по 1,5 тис. доларів із кожних 10 тис. доларів прибутку, хоча і були основним джерелом притоку валютних коштів в країну.
Проте ринок відреагував тривожно, і курс в деяких обмінниках вже перетнув позначку в 41 грн. за долар. Це явище може бути тимчасовим, якщо уряд та Нацбанк скоординують свої дії в найближчій перспективі, а українське зерно і ГМК-продукція будуть експортуватися жвавіше.
На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців.
За такого сценарію реалістичним має бути курс 37-38 грн.
Від початку війни Україна отримала 12,7 млрд. доларів допомоги від міжнародних партнерів, з яких 5,4 млрд. гривень - це безповоротна допомога. До кінця року очікується ще 17 млрд. доларів.
За умов підтримки програм розвитку – бізнесу, кредитування реального сектору економіки тощо – це стабілізує національну валюту.
Важливим фактором є нарощування обсягів експорту української агропромислової продукції, особливо, якщо угода про розблокування портів спрацює. В діловому середовищі не дуже розраховують на неї, оскільки домовленості з рф не вартують навіть паперу, на якому були записані, та все ж така ймовірність є. У визначених портах України зараз проводяться технічні роботи із підготовки відповідних зернових караванів. Якщо це трапиться - валютний ринок відреагує відразу і в позитивному ключі.
Якщо ні – Україні потрібно нарощувати експорт суходолом. УСПП, Антикризовий штаб допомоги промисловості і бізнесу вже направляли свої пропозиції, як це зробити, уряду та посольствам сусідніх європейських країн. Йдеться про розширення пунктів пропуску, фітоогляд продукції не на кордоні, а за 20 км після перетину, спільний митний огляд, реконструкція євроколій в прикордонні, більш чітка система бронювання вагонів на УЗ, системи онлайн-моніторингу, інвестиції в придунайську річкову інфраструктуру і т.д.
Зокрема, за розрахунками експертів, пропускну спроможність західних прикордонних переходів можливо розширити з нинішніх 1,9 тис. до потенціальних 3,4 тис. вагонів на добу. Збільшення експорту забезпечить УЗ збільшення доходів, відтак, можна буде говорити про перегляд тарифів (зросли на 70%), що важкодоступні для виробників.
Антикризовий штаб пропонує жорстко скоротити процедури контролю по часу та формальним ознакам на кордоні. Поставити нові KPI для митниці та місцевої влади – не збільшення доходів (за рахунок зборів), а збільшення товарообігу в натуральних одиницях (палетах, тонах, машинах, контейнерах).
«Знецінює гривню і додаткова емісія національної валюти. Маємо пам’ятати, що критично важливо запустити економіку – за даних обставин інфляція до кінця року становитиме 30%, а падіння ВВП до 35%. Потрібно дати бізнесу доступні кредитні ресурси, максимально знизити податкове навантаження, уважно слідкувати за обсягами та номенклатурою критичного імпорту. ДО прикладу, рукави для зберігання зерна в Україні виробляються і ці потужності могли б забезпечити 2/3 потреби. Втім, анонсується і вже йде імпорт даної продукції з-за кордону. Повільно триває процес релокації, особливо великих промислових підприємств. Також закликаємо НБУ та Кабмін вирішити нарешті питання підприємств, де бенефеціарами числилися громадяни країн-агресорів рф і білорусі. Ці виробничі майданчики, серед яких є й машинобудівні підприємства України з тисячами робочих місць - мають продовжувати працювати, звісно, без участі громадян країн-агресорів. Рішення по кожному підприємству повинні прийматися швидко, заморожувати активи і діяльність у воєнний час, коли і так 34% промисловості не працює – вкрай неправильно. Маємо боротися за кожне працюючу компанію», - зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
На курс національної валюти також тисне непогодженість дій уряду і великих монополій, зокрема НАК «Нафтогаз». Ставлячи в останній момент завдання переконати євроінвесторів відтермінувати отримання виплат, цим самим пускаючи компанію в дефолт, є помилковим рішенням. УСПП наполягає, щоб Кабмін та НАК, 100% акціонером якого є держава, діяли заодно, узгоджували рішення, причому заздалегідь, мали чіткий план проходження опалювального сезону.
Окрім цього, на межі дефолту знаходяться ще дві державні компанії - "Укравтодор" та "Укренерго" - Україна просить інвесторів відстрочити виплату боргів мінімум на 2 роки. Очікується також, що незабаром Мінфін виступить із пропозицією реструктуризувати зовнішній борг України на такий же період.
Ділова спільнота підтримує ідею реструктуризації, зокрема, сама це пропонувала уряду ще більше місяця тому. Проте підігріває паніку інвесторів відсутність підготовчої роботи з ними, а також різкі малопогоджені рухи Кабміну і НБУ.
Тому, якщо ця робота із кредиторами буде налагоджена, перемовини можуть дати бажаний результат. Тим паче, що ключові кредитори – МВФ, ЄБРР тощо – неодноразово висловлювали розуміння ситуації та підтримку України.
Економіка воєнного стану вимагає значного підвищення рівня взаємодії інститутів державної влади, НБУ, наукового супроводження та постійного діалогу влади і структурованого громадянського суспільства.