
За 7 місяців 2021 року товарообіг між країнами зріс на 29%. Є всі підстави очікувати, що за підсумками даного року він перевищить позначку в $1,6 млрд.
Такі дані озвучив в рамках чергового засідання Українсько-литовської, Литовсько-української ділових рад посол України в Литви Володимир Яценківський.
Дипломат переконаний, що цьому, в основному, сприяла діяльність двосторонніх ділових рад.
Останні діють під егідою УСПП та Конфедерації промисловців Литви, об’єднують сотні представників бізнесу, ділових асоціацій з обох країн. Вони є і організаторами традиційних щорічних економічних форумів за участі президентів України і Литви. Разом партнери впроваджують низку проєктів – модернізації систем водопостачання (Одеська область і Чернівецька), розвитку мережі індустріальних парків, освітніх семінари для українського бізнесу та багато іншого.
У 2022 році провідною темою співпраці стане енергоефективність. Питання дуже чутливе для обох країн, адже подорожчання газу і енергоносіїв відчула не тільки Україна, але й Європа. Щоправда, для нас ситуація складніша, адже енергоємність економіки втричі перевищує загальноєвропейські показники.
Вихід сторони вбачають у впровадженні енергосервісних інструментів (ЕСКО). Суть концепції полягає в тому, що енергоефективні заходи в будівлях бюджетних установ (шкіл, лікарень тощо), підприємств впроваджуються приватними інвесторами, а оплата їх послуг здійснюється виключно за рахунок економії.
Такий підхід Литва впроваджує з 2014 року, Україна – з 2016-го.
Для обміну досвідом, адаптації вже готових напрацювань УСПП і Конфедерація промисловців Литви підписали угоду про співпрацю з підтримки діяльності енергосервісних компаній (ЕСКО).
Також УСПП підписав угоду із Асоціацією вільних економічних зон Литви та її президентом Гедрюсом Валюцкасом.
Вільні економічні зони Литви є одними із найкращих у Європі за створеними там умовами роботи для інноваційних підприємств. Поки що таких зон створено 7. З них 45% території вже зайнято інвесторами. Таких зараз понад 100. Сума інвестицій перевищила 2 млрд. євро, приблизно така сама сума експортної виручки з товарів, вироблених у межах даних ВЕЗ. Створено додатково 9 тис. робочих місць.
Український бізнес може використовувати ВЕЗ Литви для просування своїх товарів і послуг на ринку Євросоюзу.
Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас у своєму виступі підкреслив, що цьогоріч Україна і Литва святкують 30-річчя встановлення дипломатичних відносин. З цією метою Київ відвідають віце-спікери Сейму Литви, інші поважні гості.
За його даними, щорічно зростає не тільки торгівля, але й кількість зацікавлених литовських компаній у ринку України та пошуку тут відповідних партнерів. За неповний 2021 рік таких запитів до посольства надійшло більше 100.
Активно розвивається енергоспівпраця. Нещодавно Біржа біомаси (Литва) і Біоенергетична асоціація України спільно реалізували проєкт із оцифровування сектору центрального опалення. Постійно відбувається обмін досвідом щодо організації біржі біопалива, що вже давно пройшла Литва.
Згадав посол і успішну реконструкцію школи №2 в Авдіївці, що здійснювалася за кошти Литви (близько 1 млн. євро). Партнером виступив УСПП, що дозволило зробити проєкт максимально прозорим і ефективним.
Нагадаємо, УСПП запропонував литовському Сейму розглянути продовження таких проєктів з модернізації освітньої інфраструктури, цього разу вже на Луганщині (підконтрольні Україні території).
На засіданні було анонсовано проведення 7-го Литовсько-українського економічного форуму навесні 2022 року. Партнери висловили сподівання, що захід відбудеться в офлайн-режимі у Вільнюсі – під час візиту Президента України.