Поділитись
Засідання ради стало підготовчим елементом до зустрічі Українсько-латвійської міжурядової комісії з економічної, промислової та науково-технічної співпраці. До нього долучилися Олег Немчінов, міністр Кабміну, голова української частини Комісії, Едмундс Валантіс, державний секретар Мінекономіки Латвії, Олександр Міщенко, посол України в Латвії, Андріс Байт, президент Конфедерації роботодавців Латвії, більше сотні представників бізнесу з обох сторін. Співорганізатором із латвійської сторони виступила Конфедерація роботодавців Латвії.
Обговорювалися інфраструктурні проєкти в Україні в контексті повоєнного відновлення, співпраця щодо українського експорту залізницею до портів Латвії, участь латвійського капіталу і ЄС у розбудові соціального житла для українців, які втратили його через війну.
Президент LDDK Андріс Байт наголосив на відкритті зустрічі: «Агресія росії загрожує не лише територіальній цілісності та суверенітету України. Вона загрожує всій західній цивілізації – нашому способу життя та цінностям, які ми цінуємо. Українці захищають не лише мир, свободу та безпеку своєї країни. борються за мир, свободу та безпеку в усій Європі.Українці відстоюють основний принцип, що люди рівні та мають право вибирати своє майбутнє. З першого дня війни у лютому 2022 року члени LDDK надають усіляку підтримку та допомогу Україні, і ми будемо це робити й надалі».
Олег Немчінов поінформував латвійських колег про створену урядом України спеціальної платформи для іноземних інвесторів Advantage Ukraine. Також, за його словами, є велике зацікавлення в розбудові спільної енергоінфраструкктури України, Польщі та країн Балтії. Це стосується не тільки електромереж, але й регазифікації зрідженого газу, побудови LNG-терміналів тощо.
Едмундс Валантіс підтримав колегу та зазначив, що Латвія однією з перших відмовилася від російського газу, наразі передає Україні генератори для потреб критичної інфраструктури.
«Вчора підписана угода про передачу трансформаторів потужністю 110 кіловат для Хмельницької області, - повідомив він. – У сфері будівництва, експорту/імпорту ми також готові всіляко підтримувати, ця робота ведеться давно».
«Україна була, є і залишатиметься важливим партнером у співпраці для Латвії в майбутньому. Незважаючи на війну, цього року товарообіг між нашими країнами навіть зріс. Латвія – від уряду до громадянського суспільства та компаній – надали суттєву підтримку Україні та її народу з першого дня війни.У майбутньому ми також готові долучатися до підтримки України, ми готові ділитися досвідом у різних сферах, щоб прискорити відновлення України та просування до членства в ЄС », - наголосив Едмундс Валантіс.
За інформацією Міністерства закордонних справ Латвії, Латвія налаштована брати участь у процесі відновлення України в Чернігівській області.
"Вже зараз у співпраці з українськими установами та латвійськими бізнесменами ми надаємо підтримку для забезпечення підготовки до зими в Чернігівській області. Процес реконструкції має базуватися на потребах України. Наразі ми працюємо над наступними кроками, щоб забезпечити нашу постійну співпрацю, зокрема у співпраці з громадянським суспільством і приватним сектором», - каже Егілс Джелме, Департамент економічних відносин та політики розвитку співпраці Міністерства закордонних справ Латвії.
Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах розповів про залученість ділового союзу в проєкти відбудови об’єктів соціальної інфраструктури на Київщині, які розпочала Литва. Це не перший досвід співпраці із Вільнюсом, раніше (у 2021 році) була проведена реконструкція школи в Авдіївці (Донецька область). Аналогічну можна розпочати і з Латвією.
«Ми бачимо ваше зацікавлення у відбудові Чернігівщини, можливо поширити ці зусилля і на інші регіони, які постраждали від російської агресії. Залученість в проєкти структурованих організацій бізнесу, громадських організацій можуть стати часткою державно-приватного партнерства. Наші пропозиції ми передамо через посольство уряду Латвії», - зазначив Анатолій Кінах.
Посол Олександр Міщенко розповів більше про допомогу Латвії. За його словами, ця країна в лідерах по наданні військової допомоги Україні (в перерахунку до власного ВВП). Тут проходять реабілітацію поранені українські військові, також країна прийняла 41 тис. біженців, 18% з яких працевлаштувалися.
Пріоритетом зараз є сертифікація українських товарів згідно стандартів ЄС, адже що Латвія, що інші країни Євросоюзу готові всіляко сприяти вітчизняному експорту. Інший напрям – релокація підприємств ОПК, які можуть налагодити випуск продукції без постійної загрози обстрілів агресором.
Про підтримку Латвії у різних формах українсько-латвійської співпраці та інвестиційної діяльності розповів Айнарс Межуліс, керівник представництва в Україні Латвійського агентства інвестицій та розвитку (LIAA.
З презентаціями виступили Асоціація будівельників Латвії, компанія SCHWENK Latvija (виробник будівельних матеріалів), Bauroc Ltd (виробник будівельних виробів із бетону).
З українського боку директор проекту UaRenew Валерій Гужва поінформував присутніх про проєкт будівництва житла для внутрішньо переміщених осіб та осіб, що втратили житло внаслідок бойових дій.
«Це має бути комплекс – район чи невелике поселення – зі своєю інфраструктурою. Свердловини, теплостанція і т.д. Він розроблений для Київського регіону і розрахований на 200 будинків. Варто розуміти, що в масштабах країни такого житла потребують тисячі сімей», - каже Валерій Гужва.
Про використання біотехнологій в будівництві, утилізацію сміття в сільському господарстві говорила Тетяна Осипчук, співзасновник ТОВ «Дніпровська асоціація К», про інноваційні еко-продукти та технології з України (на основі переробки конопляної сировини) - Олександр Дойніков, керуючий партнер компанії ViteoHemp.
Підсумовуючи засідання, президент УСПП Анатолій Кінах відзначив, що всі пропозиції і результати обговорень будуть долучені до матеріалів підготовки Міжурядової комісії. Також, у разі зацікавлення, бізнес України і Латвії може налагодити робочі контакти, використовуючи майданчик УСПП.