Поділитись
Минулий рік війни був тяжким для України не тільки через масштаби руйнування інфраструктури та людських втрат внаслідок дій російського ворога, але й став справжнім викликом щодо прискореного переорієнтування експорту з морських шляхів на залізничні.
Оскільки російський агресор блокує морські порти України (наразі діє тільки «зерновий коридор»), то основним шляхом експорту став наземний – через західні кордони.
Україна є частиною європейської системи TEN-T, і це відкриває перед нами можливість спільно з Латвією, іншими балтійськими країнами збільшувати обсяги транзиту українських товарів до Європейського Союзу.
Про це йшла мова на черговому засіданні двосторонньої ділової ради Україна-Латвія, співорганізаторами якого є УСПП та Конфедерація роботодавців Латвії.
Засідання стало підготовчим елементом до зустрічі Міжурядової українсько-латвійської комісії з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва 23 березня в Ризі.
За словами Анатолія Кінаха, президента Українського союзу промисловців і підприємців, значна частина пропозицій ділової ради щодо розвитку нових логістичних маршрутів буде врахована в протоколі Міжурядової комісії.
«Окрім інфраструктурних проектів, пріоритетними напрямками двосторонньої співпраці із латвійськими колегами є цифрова трансформація, зелений перехід, енергетична інфраструктура, освіта тощо. Запрошуємо латвійський бізнес інвестувати в Україну, ми готові представити низку перспективних проєктів в АПК, машинобудуванні, ІТ та ін. галузях», - зазначив лідер ділової спільноти України.
У свою чергу, президент Конфедерації роботодавців Латвії Андріс Байт наголосив, що Україна є частиною європейського бізнес-осередку і розвиток транспортної логістики є важливою складовою посилення економічного співробітництва. Він підкреслив, що порти Латвії можуть стати вузловими хабами для експорту українських товарів на ринки ЄС та третіх країн.
Зокрема, презентацію можливостей Вільного порту Риги провів його гендиректор, голова Латвійсько-української ділової ради Ансіс Желтінс.
«Нам цікаві нові засоби транспортування великих вантажів, збільшення обсягів їх перевалки. Зараз транспортні коридори дуже змінюються, тому Україна, країни Балтії за участі Польщі повинні розробити спільну стратегію в даному питанні. Важливим фактором тут вбачається саме бізнес-ініціатива», - наголосив пан Желтінс.
Ілгварс Клява, Надзвичайний і Повноважний Посол Латвії в Україні, у своєму виступі запропонував підключити Україну до проєкту Rail Baltica. Це проєкт залізниці з європейською стандартною колією, що має сполучити Країни Балтії, Східну та Західну Європу. Згідно з проєктом, єдина європейська колія має сполучити Таллінн, Ригу, Каунас, Варшаву та Берлін, поліпшивши, таким чином, сполучення між Центральною та Східною Європою.
Оскільки Україна експортує великі обсяги товарів (АПК, ГМК, інших груп) на ринок ЄС, а через нього – на ринки Америки, Азії тощо, то її залученість в Rail Baltica буде взаємовигідна для всіх учасників.
Цю думку поділяє директор ТОВ «Інститут проектування інфраструктури транспорту» Сергій Балесний. На його думку, приєднання України до згаданого проєкту тільки збільшить його рентабельність. Водночас, він запропонував розробити техніко-економічні обґрунтування модернізації залізничної інфраструктури України шляхом залучення європейських інвестицій. Зокрема, це може бути ЄБРР, Світовий банк тощо.
Улдіс Папанс, Голова Латвійської асоціації стивідорів, повідомив, що в латвійських портах є можливості (складські приміщення, інфраструктура) для формування партії вантажів із подальшою відправкою до/з України. Експерт виступив за формування спільної робочої групи в рамках ділової ради, яка б опікувалася виключно питаннями транзиту.
Цю пропозицію також передадуть до Міжурядової комісії, відреагував президент УСПП Анатолій Кінах.
«Ми розглядаємо співпрацю із країнами Балтії як можливість вийти на єдині стандарти у залізничних вагонах, локомотивах, інфраструктурі. Будемо вдячні Латвії за допомогу в прискореній адаптації європейських технічних регламентів», - зазначив директор департаменту комерційної роботи Укрзалізниці Андрій Мірошніков.
Учасники ділової ради обговорили і інші питання торгівельно-економічного співробітництва між Україною і Латвією.
Так, Едмундс Валантіс, Державний секретар Міністерства економіки Латвії, заступник голови Латвійської частини Українсько-латвійської міжурядової комісії, розповів, що попри війну рф проти нашої країни, у 2022 році товарообіг між Україною і Латвією зріс на 54%. 40% латвійського експорту в Україну – товари військового призначення.
Український бізнес працює, незважаючи на складні умови. Наші компанії продукують інноваційні товари та послуги. Ця енергія може бути спрямована на нові міжнародні проєкти, у тому числі із країнами Балтії. На цьому наголосив заступник Міністра економіки України – Торговий представник України, заступник голови Української частини Українсько-латвійської міжурядової комісії Тарас Качка.
«Для України важлива участь в цих проєктах Світового банку та інших міжнародних фінансових інституцій, щоби гарантувати захист інвесторів від потенційних ризиків. Зараз маємо хороший діалог із національними кредитними агентствами. Це потрібно для розігріву проєктів. Ми спостерігаємо великий інтерес іноземних компаній до співпраці із нами в сферах логістики, цифровізації, ІТ тощо», - підкреслив пан Качка.
З огляду на це, пріоритетним питанням зараз є сертифікація українських товарів згідно стандартів ЄС, адже що Латвія, що інші країни Євросоюзу готові всіляко сприяти вітчизняному експорту.
Українська сторона ділової ради також подякувала Уряду Латвії за рішення брати участь у проектах з відновлення інфраструктури Чернігівської області, за сприяння в пролонгації Єврокомісією дії Угоди про лібералізацію вантажних автоперевезень до 30 червня 2024 року.
Підсумовуючи засідання, президент УСПП Анатолій Кінах відзначив, що всі пропозиції і результати обговорень будуть долучені до матеріалів підготовки Міжурядової комісії. Також, у разі зацікавлення, бізнес України і Латвії може налагодити робочі контакти, використовуючи майданчик УСПП.