Поділитись
Ділова спільнота закликала Президента України застосувати вето на Закон №3498-ІХ в частині положень щодо виведення нормативно-правових актів НБУ зі сфери дії регуляторного законодавства.
Така резолюція була прийнята учасниками круглого столу «Державне регулювання фінансового ринку. Законодавчі новації в Україні та практики країн ЄС». Його організаторами стали Український союз промисловців і підприємців і Об’єднання Учасників Фінансового Ринку (ОУФР). Серед учасників – народні депутати України з Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, керівництво Державної регуляторної служби України, Асоціації «Страховий бізнес», Національної асоціації кредитних спілок, Асоціації учасників валютного ринку, Українського об’єднання ринків капіталу, Асоціації інформаційно-фінансового бізнесу, Українського товариства фінансових аналітиків, експерти, представники Латвійської асоціації страховиків тощо.
Резолюції КС передувало рішення Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.
Нагадаємо, що закон №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» був прийнятий 22 листопада цього року Верховною Радою України та надісланий на підпис Президента України.
Окремі пункти документу передбачають виключення нормативно-правових актів НБУ щодо небанківських фінансових установ зі сфери дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», тобто виключення Національного банку як регулятора з загальнодержавної системи підготовки регуляторних нормативно-правових актів та створення для нього особливих умов реалізації регуляторної політики.
“Це створюватиме додаткові ризики для бізнес- та інвестиційного клімату в Україні, а також корупційні ризики”, - прокоментував президент УСПП Анатолій Кінах.
«Закон в цілому присвячений вирішенню проблем мікрокредитування, проте серед багатьох положень «заховано» декілька норм, що не стосуються основної суті закону, але матимуть величезний негативний влив на весь небанківський фінансовий ринок», - каже черговий координатор ОУФР Вячеслав Черняховський.
Саме до цих положень, що стосуються виведення НБУ із загального регуляторного поля, надані негативні висновки комітетів Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом та з питань антикорупційної політики, Науково-експертного управління та Головного юридичного управління Верховної Ради, Державною регуляторною служби України.
Учасники заходу виступили за необхідність додаткового опрацювання зазначеного закону із врахуванням зауважень та залученням професійної спільноти та звернулися до Президента України із закликом застосувати вето на закон №3498-ІХ.
У чому основні полягають основні зауваження бізнес та експертної спільноти до законопроєкту?
-
Виведення процесу підготовки нормативно-правових актів Нацбанку зі сфери дії регуляторного законодавства суперечить Конституції України. Запропоновані норми закону 3498-ІХ фактично ставлять рішення державного органу вище закону та суперечать Конституції України щодо виконання державними органами своїх повноважень відповідно до закону та верховенства права.
Зокрема, представники Державної регуляторної служби України підкреслили, що в законодавстві України передбачена процедура проведення Аналізу регуляторного впливу (АРВ), що встановлює порядок оприлюднення проекту нормативно-правового акту (НПА), його громадського обговорення та обов’язок регулятора розглянути пропозиції громадськості.
АРВ є головним інструментом регуляторної політики в усіх розвинених країнах світу (ЄС, США, Канада, Велика Британія, Японія).
-
Така законотворча новація не лише несе ризик порушення інтересів бізнесу, що працює на небанківському фінансовому ринку, але в цілому є неприйнятним прецедентом того, що велика галузь фактично залишається без можливості участі бізнесу, громадських та професійних об’єднань у розробці нормативних документів, що визначатимуть їх діяльність.
Це протирічить цілям держави щодо недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, суттєво змінить баланс між підприємцями та державними органами.
-
Виведення регуляторних НПА НБУ з-під дії ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» несе корупційні ризики складову та порушує зобов’язання Уряду України щодо боротьби з корупцією.
Регуляторні нормативно-правові акти НБУ регулюють найбільш корупційно-ризикові сфери суспільних відносин, тому потребують чітких, встановлених законом процедур їх прийняття за обов’язкової участі громадськості.
-
Зміни в процесі розробки НПА, що відбудуться у випадку підписання Президентом України закону №3498-ІХ», суперечать регламентам ЄС, а також зобов’язанням України щодо адаптації законодавства до європейських стандартів в процесі свого вступу в ЄС, зобов’язанням, взятих Кабміном під час підписання угоди з Організацією економічного співробітництва і розвитку та прямо суперечить Національній Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, яка затверджена Указом Президента України №487/2021 від 07.09.2021 р.
Серед спікерів круглого столу були два представники латвійського ринку страхування – Яніс Абашин, Голова Латвійської асоціації страховиків та Гвідо Ромейко, член Ради Комісії з ринку капіталу та фінансів Латвії. Вони розповіли про європейський практичний досвід розробки НПА для небанківського фінансового ринку на прикладі Латвії та про роботу Консультативної ради фінансового ринку Банку Латвії в частині нормотворчій діяльності)
Обидва гостя з країни-члену ЄС звернули увагу, що законодавчий процес має відповідати принципам «прозорості, підзвітності, демократичності та плюралістичності».
Представники учасників латвійського ринку та їх професійних об’єднань мають право брати участь у засіданнях Консультативної ради Банку Латвії. Банк Латвії як Регулятор надсилає всі законодавчі та нормативні акти для ознайомлення та коментарів кожному професійному об’єднанню, на учасників якого можуть вплинути запропоновані нові регуляції. Кожна регуляторна пропозиція розглядається Консультаційною Радою, в якій представлені всі учасники ринку.
Учасники круглого столу відзначили також, що коригування потребує і монетарна, грошово-кредитна політика Нацбанку в цілому. Не вирішено проблем із падінням обсягів кредитування реального сектору економіки, водночас прибутковість банків за останні 2 роки невпинно росте, а ринок надання фінансових послуг, зокрема страховий бізнес, кредитні спілки як додатковий ресурс для збільшення стійкості економіки, продовжує функціонувати у режимі стагнації.
