Поділитись
Маючи значну фінансову допомогу з боку міжнародних партнерів, економіка України поки не набирає достатніх темпів приросту після падіння аж на 29,1% у 2022 році через початок повномасштабної агресії рф.
Рівень бідності в Україні зараз 25%, а за прогнозами Світового банку під кінець 2023 року може сягнути і 55%. За підрахунками, приблизно кожен четвертий громадянин України втратив роботу. Тільки 60% бізнесу, згідно опитування Українського союзу промисловців і підприємців, мають довоєнні обсяги виробництва/послуг/експорту. Падіння у промисловості 34%.
В Україні досі не сформовано умов на рівні комплексної державної політики для пожвавлення ділової та інвестиційної активності. Це корелюється із прогнозами того ж Світового банку про зростання ВВП у 2023 році тільки на 2% замість очікуваних “галопуючих” темпів розвитку. Відтак, на повернення довоєнного рівня ВВП знадобиться більше десяти років.
Тому Україні слід якнайшвидше розпочати реалізацію структурованого Плану відновлення, з тим, щоб український бізнес мав сприятливі умови для продовження роботи, а міжнародні донори могли інвестувати в зрозумілі цілі. Також ключовими пріоритетами є боротьба із корупцією, силовим тиском на бізнес, посилення ефективності судової системи і її очищення.
На цьому наголошують в УСПП та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану.
30 червня партнери проводять засідання щодо Плану відновлення України за участі представників Офісу президента, уряду, Верховної Ради, наукових інститутів, ділової спільноти, профспілок та експертів.
Напередодні Комітет ВРУ з питань економічного розвитку ухвалив Рекомендації щодо Плану відновлення України, сформовані на основі пропозицій українських промисловців, Антикризового штабу, НАН України тощо.
В них, серед іншого, йдеться, що в найближчі 1-2 роки критично необхідно зробити все для відновлення господарської діяльності підприємців, котрі постраждали від російської агресії та військових дій на території України.
Явно це не про прийняття законопроєкту №8401, яким повертаються довоєнні штрафи і перевірки, та проти якого одностайно виступає бізнес-спільнота України. Він лише посилить тиск на бізнес і буде зворотній ефект: зменшення числа працюючих фірм, відтік капіталу за кордон, посилення тіньового сектору.
Те ж саме стосується і утримання облікової ставки НБУ на рівні 25%, що практично унеможливлює доступ виробників до кредитних ресурсів через їх високу вартість. Програма “Доступні кредити 5-7-9” повинна перетворитися на “Доступні кредити для всіх”. УСПП і Антикризовий штаб вже спрямували відповідні пропозиції по корекції грошово-кредитної політики в парламент, Офіс президента, Нацбанк.
Дослідження НАН України свідчить, що після перемоги України промислове виробництво може стати драйвером економіки та зростати в таких сферах, як добувна, харчова, хімічна індустрія, виробництво будматеріалів та машинобудування. Зрештою, розвинуте виробництво та сприятливі умови для самозайнятості стануть запорукою повернення українських біженців (наразі за кордоном 7,3 млн.) додому.
Інакше втрата людського капіталу дуже суттєво вплине на економічні і соціальні показники держави.
Спільними рекомендаціями Антикризового штабу, роботодавців України, експертної спільноти, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку є розгляд парламентом проектів відповідних розділів Плану відновлення від наслідків війни за напрямками діяльності робочих груп, визначених в Указі Президента України №266/2022. Тут важливо приділити увагу етапності заходів для реалізації з пріоритетного відновлення як у воєнний, так і повоєнний періоди.
Уряду необхідно здійснити інвентаризацію зруйнованих/пошкоджених активів у стратегічних галузях промисловості та затвердити перелік об'єктів пріоритетного проектування. Це означає заходи з невідкладного відновлення, передбачивши обгрунтований рівень імпортозаміщення, локалізації виробництва.
Промисловці очікують на затвердження довгострокових комплексних державних програм з розвитку виробництв, які мають значний потенціал технічної модернізації або є базовими для економіки.
Логічним видається чітке позиціонування участі, локалізації українських виробників в проєктах із відновлення соціальної, житлової, іншої інфраструктури в Україні.
Також багато в чому успіх економічної політики залежить від наявності коштів, значна частина яких все ж з боку іноземних інвесторів. Для цього потрібно побудувати довіру і продемонструвати прозорість реалізації проєктів із відбудови інфраструктури, страхувати воєнні ризики.
Лондонська конференція з питань відновлення України продемонструвала, що наші західні партнери готові інвестувати у відбудову. Проте відсутність чіткого Плану відновлення саме із українського боку може стати проблемою.
“Мало створити цифровізовану платформу із проєктами із закликом до інвесторів вкладати кошти. Потрібна побудова довіри, а це означає ефективну боротьбу із корупцією, відмиваннями, відкатами, швидку реакцію на історії із незрозумілими тендерами за кошти державного чи місцевих бюджетів тощо. Плюс всі ці проєкти мають бути об'єднанні в одну логічну систему - державну політику, а не бути окремими точковими заходами”, - наголосили в УСПП.
На основі пропозицій Антикризового штабу підготовлено також проєкт рішення РНБОУ щодо стійкості економіки в умовах воєнного стану. Його фінальне затвердження очікується в найближчі тижні.