Поділитись
УСПП неодноразово звертав увагу керівництва держави на потребу приділити увагу суднобудівній галузі країни. Ситуація тут насправді критична: не так давно збанкрутував Чорноморський завод, в боргах і на межі розорення Миколаївський суднобудівний завод.
Знецінюється недобудований корвет, хоча ця програма могла би створити 10 тис. нових робочих місць і +5% до ВВП, натомість укладені договори із Туреччиною. Про закупівлю катерів договори – з США та Великою Британією. Йдеться про сотні мільйонів євро, які Україна готова витратити на імпорт і відтак - на розвиток чужих економік.
Щоправда, цьогоріч відбулися і певні зрушення. Укроборонпром разом із фахівцями галузі представив проєкт Стратегії суднобудівної промисловості України до 2030 року.
За розрахунками УСПП, її впровадження дасть ефект при наявності супровідних програм із виписаним фінансуванням під кожну конкретну задачу. До прикладу, створення на базі Миколаївського заводу індустріального парку, кредитування заводів під 3% річних найближчі 10 років та ін.
«Продукція суднобудівної галузі – наукоємка, із високою доданою вартістю. Це те, чого потребує українська економіка і в чому вона справді конкурентоспроможна. Проте нестача обігових коштів, а також потреба закуповувати імпортне устаткування (а це додаткове фінансове навантаження через ввізне мито) тощо ускладнює роботу. Тривалий цикл проєктування та будівництва кораблів потребує і особливого підходу в оподаткуванні та митному регулюванні. Окрім того, необхідне здешевлення кредитів, адже тут йдеться про середньо і довгострокові позики. Останній пункт стосується не лише кораблебудування, але й всієї промислового комплексу і бізнесу – доступ до фінансових ресурсів є одним із вирішальних факторів конкурентоспроможності, і ми це неодноразово обговорювали з Кабміном та НБУ», - зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
Тут вважають виконання Стратегії реалістичним, втім наголошують: все залежить знову ж таки від політичної волі уряду і парламенту.
«Бо прийняти документ – це пів справи. Потрібне його узгодження із держбюджетом вже на 2022 рік та наступні роки. Плюс, що робити із тими меморандумами, що напідписували із США та Великою Британією?», - запитують в УСПП.
Анатолій Кінах підтримав намір керівництва держави розбудовувати флот, при цьому звертає увагу на потребу саме локалізації виробництва. Адже це економічно вигідніше в довгостроковій перспективі – десятки, сотні тисяч нових робочих місць і плюс 3-6% ВВП в залежності від масштабності ініціатив.
Для цього потрібне нормативне забезпечення – прийняття законопроєкту 3739, а також відповідних цільових програм фінансування, залучення широкого кола інвесторів. Корветна програма довела, що брак коштів – основна проблема для реалізації подібного масштабу проєктів. У світі вони реалізуються тільки в рамках державно-приватного партнерства, адже жоден бюджет не здатний покривати всі 100% витрат.
При наявності розроблених проєктних обґрунтувань і розрахунків,затверджених урядом, діловий союз зможе залучати потенційних капіталовкладників до інвестування в держпрограми з розбудови українського флоту. Потенційно зацікавлені інвестори з Близького Сходу, країн Балтії тощо.