Поділитись
Статистичні дані – часто привід для переможних реляцій уряду. Так, Кабмін Дениса Шмигаля звітує: за рік зарплати українців зросли на 20%, на стільки ж зріс експорт, а за перше півріччя роздрібна торгівля показала +14%, машинобудування +6,5% тощо.
При цьому, копнувши трохи глибше та порівнявши динаміку, проаналізувавши кон’юнктуру на внутрішньому і міжнародному ринку, важко розділити таку незатьмарену радість чиновників, переконані в Українському союзі промисловців і підприємців.
Об’єктивна потреба в підвищенні заробітних плат не вирішила при цьому проблему із їхніми виплатами. Підприємства, особливо в промисловості – мають хронічний брак коштів і ця тенденція лиш поглиблюється. Уряд не змінив своєї тактики розпродажу ОВДП на внутрішньому ринку за привабливими 12% ставками, а отже банки так і не повертаються до масштабного і, що важливіше, системного кредитування економіки. Так, заборгованість підприємств по виплатам заробітних плат у квітні зросла ще на 5,4% і склала вже 3,57 млрд. гривень.
Ця ситуація, а також періодичне підвищення тарифів на газ і електроенергію, які вже давно не корелюються із реальною платоспроможністю населення, призводить до збереження колосального боргового навантаження в ЖКП. Наразі ця цифра становить 79,3 млрд. гривень. При цьому борги за опалення та гарячу воду зросли на майже 5%.
Поглянувши на картину ще ширше – маємо лише у квітні 2021 зростання державного і гарантованого державою боргу на 1,16 млрд дол. США.
«Очільник уряду говорить, що в 2021 році маємо закласти фундамент стрімкого відновлення економіки в подальші 4-5 років. Промислово-підприємницька спільнота тільки за. Проте де Стратегія розвитку промисловості, що вже кілька років гуляє владними коридорами, де закон про локалізацію, що досі в статусі проєкту знаходиться в парламенті, де державні програми ракетно-космічного, авіа, транспортного машинобудування? Де виписані чіткі інструменти модернізації і декарбонізації промисловості ( окрім бажання збільшити податки на викиди)? Ми кілька років вже пропонуємо Кабміну разом із роботодавцями і профспілками розробити стратегію для національного ринку праці. Маємо досі високе безробіття – 1,6 млн., ще 6-7 млн. економічно активного населення перманентно на заробітках закордоном, де і платить податки», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
До прикладу, у високотехнологічних галузях промисловості досі чимало проблем. За перші чотири місяці в Україні виготовили на 53% менше вантажних вагонів, ніж за аналогічний період 2020 року. Ракетно-космічна галузь, попри плани запуску українського супутника і тд., все ще глибоко збиткова. Південмаш ім. О.М. Макарова за 2020 рік мав показник мінус 672,2 млн грн.
Критична зношеність інфраструктури – від транспортної до енергетичної. Нещодавно Рахункова палата оприлюднила свій висновок: понад 90% енергоблоків ТЕС працюють понад терміну.
«Гострих питань критично багато. Ми розуміємо, що рішення не можуть бути простими чи одномоментними, але ж потрібна принаймні чітка державна стратегія по кожному з названих напрямків. І перші кроки в її реалізації. Бо, звичайно, час від часу ми матимемо позитивні новини: зріс експорт сировини з України, заробітчани перевели рекордні суми додому тощо. Але чи вирішить це проблеми державних боргів, розриву рівня зарплат з європейськими в мінімум 3-4 рази, хронічну кризу в промисловості, що триває вже кілька років, відтоку іноземних інвестицій з України? Очевидно, що ні», - зазначив Анатолій Кінах.
УСПП разом із Антикризовою радою громадських організацій розробив і направив уряду, парламенту та ОП комплексні пропозиції «Платформа економічного патріотизму». В ньому окреслені оптимальні варіанти дій в економічній сфері в 2021 році.
Головне, наголошують експерти, потрібна реалізація саме системних рішень, а також підвищення ефективності роботи Мінстратегпрому, в цілому діалогу уряду із роботодавцями і бізнесом.